** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: життєві історії

Життєві історії

Впустіть чудо в своє життя

Діти - наша радість, наша надія і опора. Як і усі жінки, Іра з дитинства мріяла бути мамою двох діток, пам`ятаю, як вона розсаджувала ляльки, годувала їх, одягала, вчилась "бути мамою". Пройшли роки, вона закінчила школу, вивчилась на медика, в університеті зустріла свою любов. Вони з Ігорем зустрічались кілька років та врешті, закінчивши навчання, одружились. Жили душа в душу, дуже любили одне одного, дорожили сім`єю, а ще… щодня молили Господа, аби послав їм діточок. І коли після кількох років лікування... більше »»»


  • Минуле двох сіл крізь призму спогадів старожилів
  • Минуле двох сіл крізь призму спогадів старожилів

    Минуле двох сіл крізь призму спогадів старожилів

    За 12 кілометрів від Сокаля серед пагорбів та старовинного лісу сховалося мальовниче село Гута, яке складається з двох частин. Північна, до 1951 р. Мошків, за кількістю дворів була більшою від південної частини, яка мала назву Шмитків. Літні селяни й досі вживають старі найменування. Про ці села згадував у XVII ст. німецький дослідник Сакхен. Перша згадка про Мошків у історичних матеріалах, зібраних краєзнавцем Ярославом Книшем, належить до 1449 року, а село Шмитків  ще древн... більше »»»


  • Петро БИШКО, псевдо «Кавка».
  • Петро БИШКО, псевдо «Кавка».

    Життєва історія «Кавки» з Карова

    Я народився у Карові 11 липня 1927 року в родині Романа і Агафії Бишків. У 1944-ому мене мобілізували у радянську армію, тоді мені виповнилося 17 літ. Протягом двох тижнів ми перебували в казармах у Раві-Руській. Готували нас на фронт. Але мені вдалося вартового впросити вийти, щоб у місті купити щось поїсти. Той довго впирався і врешті впустив. А я давай втікати, бо в радянській армії служити не хотів, не хотів йти на фронт і воювати разом з москалями. Але розумів, що дорога додому мені закрита,... більше »»»


  • Елеонора Синєгубова  не втрачає надію повернутися додому
  • Елеонора Синєгубова не втрачає надію повернутися додому

    Елеонора Синєгубова не втрачає надію повернутися додому

    Стрілянина на вулицях Донецька, вибухи снарядів, постріли з мінометів... Страх за долю дітей змусив Елеонору Синєгубову залишити рідне місто, в якому стало небезпечно. Вони ледве дочекалися, коли закінчиться навчальний рік у школі. Останні два тижні матір та донька згадують, як щось страшне. Їхній навчальний заклад розташований в центрі міста, навпроти залізнично-транспортного управління. Майже щодень відбувалося захоплення приміщень і тривали перестрілки. Вранці батьки разо... більше »»»


    Дивовижна жінка - Тамара Олексіївна Богуненко

    Хочу розповісти про дивовижну жінку - турботливу матусю, сестру, люблячу бабусю, вірну подругу - Тамару Олексіївну Богуненко. Вона завжди привітна, напрочуд гарна, розумна, щедра, чуйна. Її щира усмішка може розтопити кригу, а мудра порада завжди наведе на правильний шлях. Пані Тамара здатна своїм лагідним поглядом дати людям надію на краще.

    Дитинство Тамари було важким, як і мільйонів інших дітей, народжених у передвоєнні роки. Але це не зламало, а лише загартувало її. Ще змалеч... більше »»»


  • Олексій ПОКОТЮК
  • Олексій ПОКОТЮК

    Чорна заграва на Великдень сорок третього

    Для мене Великдень  це не тільки велике релігійне свято Христового Воскресіння, але й день мого другого народження. Мабуть, так вважають і мої односельці, які у далеких 19431944 роках пережили руйнівний вихор війни й залишилися в живих. Минають роки, однак пам`ятаю ці страшні події, наче це відбувалось вчора, хоч тоді мені було лише 12 років.

    Для рідного села Княже гітлерівська окупація стала справжнім чистилищем, через яке довелось перейти кожному: від малого до старого. І та... більше »»»


    Материнська пісня, батьківське слово

    Часто можна почути розповіді про те, що діти нині не слухаються батьків, живуть на свій розсуд, конфліктують зі старшими, роблять багато помилок в житті, іноді невиправних, що призводять до трагедій, які зачіпають вже наступне покоління. Про це багато наслухалась на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини РДА. Аналізуючи їх, думала: ну чому так? чому не прислухаємось до мудрих порад старших? Зрештою, чи не так само чинила сама в юності і лише тепер зрозуміла, скільки горя приносимо ми бат... більше »»»


  • різьбяр Володимир Заремба
  • різьбяр Володимир Заремба

    Лікує природа, яку сотворив Творець

    У селі Велике різьбяра Володимира Зарембу (на знімку) знає кожен. Він майже півстоліття займається художньою обробкою дерева. Митець є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслуженим працівником культури України. Автор дарує дереву нове життя. Його роботи експонувалися на декількох виставках у Києві, Донецьку,  Катовіце (Польща). Одну з його робіт, яка еспонувалася на виставці у Києві, закупило Міністерство культури України. У автора є багато дипломів, зокрема,... більше »»»


  • Емма Войцехович
  • Емма Войцехович

    Роман життя, написаний жінкою

    Минуть роки, спливуть століття, а таємниця любові залишиться вічною та незбагненною. Про це можна багато говорити, писати, і не переставати дивуватись, які дива вона творить… І це аж ніяк не пафос, бо там, за колючим дротом політичних таборів, залишилась Любов, Любов до Свободи, яка і зруйнувала СРСР. Слухаючи розповідь Марії Петрощук про її подругу Емму Войцехович (на знімку вгорі), з якою разом відбули Кенгірське заслання, з`являється розуміння того, які важливі уроки дає історія і якою потужною мо... більше »»»


    Мелодія двох сердець

    Ранок був прохолодним, осінь уже вступала у свої права і Оля швидко ішла вулицею. "Хоча б не запізнитись",  думала, адже цілу ніч на спала, бо провела у колі друзів. Це була гамірна вечірка, де всі курили і пили, а вона була єдиною в цій компанії, яка не пила, бо жила з матір`юп`яничкою, знала, що то за лихо  пиятика. Це було єдине, чим вона відрізнялась від своїх друзів. Була Оля втомленою і злою, хотілось спати, але не піти на роботу не могла, це означало б втратити її, а Оля не могла собі цього дозв... більше »»»


    RAM counter
    додому
    написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
    Всі права застережено 2005
    01:47, 21 серпня 2017 року
    При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
    Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
    8-066-37-90-464