** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: газета "Сокальщина"

 

травень 2005 №5(67)

Підготувала Павлат О.Б. -
працівник Державного історико-культурного заповідника в м.Белзі

ЗА БЕЛЗ. ЛІТОПИС "ЧЕРВОНОЇ КАЛИНИ".
Червень 1936 р.


Не всі моменти останньої нашої визвольної війни діждалися належного історичного освітлення. До них належать між іншим бої за Белз, що велись від 27.1.1919. - то є від захоплення Белза польськими частинами групи "Буг", до 14.5.1919, т. є до першого відвороту У.Г.А. з З.У.Н.Р.

Найбільше завзяті бої тут ішли в лютні. На тому місці не будемо переповідати їх з подробицями, бо це певно зроблять безпосередні їх учасники. Тут лише подаємо фрагменти з тих боїв, в яких згинули ті, що своєю кров'ю освятили історичне побоєвище старого, княжого города Белза.

І.

Перший, що згинув в боях за Белз, це комендант міліції і громадський комісар села Будинина, коло Белза - віст. Корнило Салагуб (ур. ф.10.1882 в Будинині). Цей заслужений селянин-організатор культурно-освітнього життя свого родинного села Будинина, після листопадового перевороту 1918 стає на службі рідній справі. Організовує у своєму селі міліцію, стає її комендантом та, як добрий і розумний господар, обіймає становище громадського комісара. Та не довго було йому призначено тішитися успіхами своєї журавлиної праці.

27 січня 1919 польські частини "групи Буг", по захопленню Угнова, почали натупати на Белз. Одна ворожа колона - здається, кінноти - посувалася дорогою Корчми-Ворохта-Тушків-Белз. Рухи цеї колони запримітила міліція в Будинині, що лежить 3-4 км. на горбі, який тягнеться на північ від цієї дороги. Віст. Салагуб рішив зі своїм відділом міліції - і - здається з одною або двома четами стрільців, що тоді були у Будинині, ворога здержати в дальнішому наступі на Белз. Тому міліція виступила на західний край села. Коли ж ворог запримітив цей маневр, і собі вислав частину в сторону села. Під селом між тим відділом, що приблизно складався з 40 людей, а обсадою Будинина вив'язалася крісова пальба. Під напором сильного і добре озброєного ворога обсада Будинина мусила залишити село.

Та в тім бою згинув прошитий ворожою кулею віст. К.Салагуб. Його односельчани поховали його на місцевім цвинтарі, де при нагоді кожного свого народного свята згадують свого заслуженого провідника.

ІІ.

Дня 8 лютня 1919, в 6-ій годині рано, мав відбутися загальний наступ наших частин на Белз. Плян наступу був так придуманий, що бої мали розпочатися наступом наших частин з північного сходу, від села Перемислова, Цеблова і Безуїва. Цей напрям наступу був тому вибраний, бо з того боку терен давав найвигідніший і найлегший доступ до Белза. Початок наступу заповідала ракета на Заболоттю. Частини, що тут наступали, мали за завдання стягнути на себе головні сили ворога і таким чином головним нашим силам дати змогу без втрат підступити під місто з півдня, від села Прусинова, де доступ був дуже тяжкий, тому що тут розтягається рівнина аж під сам Прусинів.

Тому одначе, що знак до наступу дали скорше, - одні частини почали наступати в годині означеній в приказі. Зате четар Лах зі своєю сотнею почав наступ безпосередньо по появі ракети вздовж дороги Перемислів-Заболотя-Белз. Наслідком цеї неточності ворог сотню чет. Лаха підпустив на віддаль яких 150-200 м. від перших хат передмістя Заболоття східного і засипав її сильним скорострільним вогнем. Тоді праве крило сотні було вже між хатами Заболоття - коло церкви св.Степана, ліве - захопило залізничний двірець. Але заки наспіла допомога, сотня понесла великі втрати і наслідком цього мусила відступати. Зима була тоді люта. Багато стрільців, лежачи на снігу, сильно відморозили пальці і то цілі руки і ноги.

Так почався відступ на північно-східнім відтинку.

При дорозі Белз-Перемислів, за залізничним шляхом, є могила 22 стрільців, що згинули в тім бою*.

Тоді згинув теж хор. Олекса Мацькевич (ур. 30.3.1901 в Будинині, коло Белза). Він походив зі селянської родини з Будинина. По другім курсі учительського семинара, у 1914 році, вступив до Українських Січових Стрільців. При У.С.С. служив до 1916 р., доки не захорів і не вернув домів. Тут завдяки заходам Сокальського старости-українця Лужковського дістався на службу до залізниці. Та прийшов розвал Росії, а на її звалищах почала творитися Українська держава.

1918 р. - коли почалася організація Української Армії, він покидає службу при залізниці і вступає в ряди рідного війська. Листопадовий переворот в Галичині застав його на Придніпрянській Україні. При кінці січня 1919 О.Мацькевич, як хорунжий, здається Січових Стрільців - приїхав до Будинина на відпустку. Але бої у вужчій його батьківщини велять йому стати в ряди У.Г.А.

Хор. О.Мацькевич згинув в першім бою, що в нім брав участь як член У.Г.А., дня 8 лютого 1919, прошитий ворожою кулею між хатами Заболоття, передмістя Белза.

Похованого його на міськім цвинтарі в Белзі з 77 невідомими старшинами, підстаршинами і стрільцями УГА, що згинули в боях за Белз в лютні 1919 р.

Літом 1935 року заходом і коштом Філії Товариства Охорони Воєнних Могил в Белзі їх гроби оправлено на зразок стрілецьких гробів на янівськім цвинтарі у Львові.

Підготувала Павлат О.Б. - працівник Державного історико-культурного заповідника в м.Белзі.

*) Гляди "Літопис Червоної Калини" ч.2 з 1932 року стаття С.Г. "Свідки слави недавнього минулого в Белзі",

 


 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
17:49, 28 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567