** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: Сокальчани подорожують

Сокальчани подорожують

ПАРИЖ ЗАВОРОЖУЄ, ФРАНЦІЯ ЗАХОПЛЮЄ

Віктор Пономарьов

— Краще раз побачити, ніж сто разів почути. У справедливості цього вислову я переконався, побувавши у Франції.

Цю країну уявляв собі ще з часів, коли читав «Трьох мушкетерів». Та побачене вразило набагато сильніше. Кордон ми перетнули вранці. Ніхто не зупиняв автобус, не перевіряв нас, заплатили за проїзд і — поїхали. Найперше, що вразило — багато вітряків, заввишки 15 метрів, вони виробляють електроенергію. Екологічно чисто і дешево.

В Парижі зупинилися в невеличкому готелі. Його власник Андре зустрів нас дуже гостинно. Наш гід Віра, росіянка, яка вийшла заміж за француза, сказала відразу: Париж потрібно оглядати пішки.

Розпочали ми цю прогулянку із Монмартру, розташованому на пагорбі. Це улюблене місце прогулянок молоді, їх тут багато, пар, груп, які співають, грають на гітарі, а ще — художників. Вони пропонують малюнки, портрети. Звідси прекрасно видно панораму столиці. А з висоти пташиного польоту оглядав місто з третього ярусу Ейфелевої вежі—картина захоплююча. Саме на Монмартрі побачив, що перехожі кидають сірники, недопалки, папірці від морозива на край вулиці, під бордюр. Виявляється, сміття змивають водою. Тут працює спеціальна система: вздовж вулиць, біля бордюрів є отвори, з яких у час прибирання витікає вода, змиваючи бруд і сміття. Далі — Лувр, в якому зібрано більше 400 тисяч експонатів. Його залами ми ходили самі, оскільки екскурсія коштує дуже дорого і на неї потрібно попередньо записуватись. Колишня резиденція королів вражає своєю архітектурою, пишністю оздоби. У залі каре Бонапарт брав шлюб з першою дружиною Марією. На другому поверсі — картинна галерея. Розповідати про шедеври, які тут зберігаються, нема потреби. Бачили «Джоконду». Вона висить у темному кутку: світло руйнує старовинні картини і таким чином їх захищають. При будівництві метро відкопали підвали музею, де тепер виставлені античні статуї. А при вході до цієї частини добудували великий пірамідальний трикутник зі скла, якому не страшні ніякі катаклізми. У зв'язку з терактами тут перевіряють чи туристи не проносять з собою металевих предметів.

Кожне місце в Парижі дихає історією. Вражає арка-карусель, збудована Наполеоном на честь перемог, з барельєфом битв. Далі переходимо через Луврський міст, по якому ходив Д'Артаньян, повз Вандомську колону, відлиту з аустерліцьких гармат. Були ми і в тунелі, де загинула принцеса Діана.

Із задоволенням оглянули і Ґранд-оперу, Собор Паризької Богоматері (його будували близько двохсот років). В ньому зберігаються фрагменти розп'яття Христа: цвях, терновий вінок. В соборі одночасно можуть молитися 9 тисяч осіб. У1804 році тут посвячували на престол Бонапарта. До речі, всі базиліки, монастирі у Франції — діючі. Поруч з Нотр-Дам розташований найстаріший квартал Парижа. В старих будинках мало вікон, бо були дуже високі податки на них. Взагалі у Парижі мало висотних будинків.

Оглянули ми і Пантеон, в якому поховані визначні французи, кладовище Сан-Женев'є Де Буа (там могила Буніна), Собор інвалідів, де похований Наполеон — в шести саркофагах, Сорбонський університет. Гід пояснила, що французи цінять освіту, через Сорбону пройшли всі урядовці, не те, що в нас — пхаються керувати країною всі, кому не лінь. У Парижі живе 3 млн. Осіб плює 9 млн. - в передмісті. Це немало із 60 млн. населення країни. Французи гордяться своєю державою. І недаремно: про людей тут дбають: середньомісячний заробіток складає 1,5 тисячі євро, така ж і пенсія, відпустка — 9 тижнів. Працюючим надають кредити, з яких вони сплачують лише до одного відсотка річних, а непрацюючі — 3,8%. Роботою дорожать, не беруть, як у нас, хабарів.

У Версалі, містечку біля Парижа, вражають фонтани, які переливаються всіма барвами веселки. Саме за їхнім принципом Петро І будував фонтани у Петергофі. Після Парижа ми поїхали в Анжуйську провінцію. тут, на березі Луари, прекрасні плодючі землі, м'який клімат, розташовані 75 старовинних замків, чимало з них — діючі, їх підтримують приватні особи, фірми. В одному з них — замку Амбуаз жив Леонардо да Вінчі, який втік від переслідувань, прихопивши з собою «Монну Лізу» (це єдина картина, яка офіційно належить Франції). Є тут його механічні машини, гвинтова драбина, якою водночас, не зустрічаючись, ходили знать і прислуга. Леонардо да Вінчі тут же і похований. Неподалік замку — скелі, в яких розташовані печери. З давніх-давен тут живуть люди, яких називають троглодити. Звичайно, до їхніх «квартир» підведені всі комунікації, і вони нічим не відрізняються від інших французів.

Провінція славиться виноградниками. Ми мали візит до одного господаря, який займається виноробством. Виноградники належать його сім'ї з XVI століття. Вино зберігається у штольнях, вибитих в скелі (каміння вибирали на будівництво замку). Держава регулює процес вирощування винограду: висота лози не може перевищувати 50 сантиметрів і бруньок на ній може бути не більше двох. Є дуже багато сортів вина. Секрети його виробництва французи передають з покоління в покоління. Його люблять смакувати навіть люди похилого віку. їх багато можна побачити в кав'ярнях.

Французи — запальні, щось не подобається — барикадують вулиці. Але й вміють об'єднатися: саме завдяки цьому знову переміг на виборах Ширак.

В крамницях кожен товар із значком Євросоюзу, із датчиком (так що крадій тихенько не винесе), його знімає касир. Різний дріб'язок виробляють в колоніях.

Ціни, як на наш гаманець, звичайно, високі. Словом, ця країна захоплює, а Париж заворожує.

Віктор Пономарьов

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
01:31, 18 жовтня 2018 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464