** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::24.06.2015

НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

    24 червень 2015 року

Пошук в новинах   

влада

Відбулося чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації

24 червня відбулося чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини Сокальської райдержадміністрації. Присутні розглянули наступні питання: про надання статусу дітей, позбавлених батьківського піклування; про надання висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав; про стан виховання малолітніх дітей; про визначення місця проживання малолітньої дитини; про затвердження індивідуальних планів соціального захисту дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2015-2016 роки; про перпезатвердження індивідуальних планів соціального захисту дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2015-2016 роки.

^

РДА
Сокальська РДА

суспільство

Сумую не за Донецьком, а за друзями

Мене звати Нікіта, мені 15 років. Ще рік тому і не підозрював, що в країні відбудуться події, які цілком змінять моє життя. Я був звичайним хлопцем, непогано вчився, грав у футбол. Як і багато моїх однолітків, ще не визначився, ким буду, крокував тією життєвою дорогою, якою скеровували батьки.

На час мого від`їзду з Донецька я й не підозрював, що вже не побачу його найближчим часом. Просто їхав на канікули до бабусі. Навіть коли першого вересня пішов навчатися в місцеву школу, думав що скоро повернусь на Донбас, але через всім нам відомі обставини цього не сталося.

Якщо чесно, майже не сумую за Донецьком. Сумував за родичами, товаришами, але вся моя сім`я вже тут, а з друзями я часто спілкуюсь в соціальних мережах.

Приїхавши на Західну Україну, наша сім`я отримала найтепліший прийом. Бабуся забезпечила нас житлом та їжею. Ми ж, своєю чергою, поділили з бабусею, татуськом та моїм двоюрідним братом обов`язки по хаті, та допомагали їм в праці на полі. Всі в селі переживали, та ділились своєю точкою зору про скрутну ситуацію в Донецьку та Луганську. Тутешні люди вважають, що ті, хто залишився в Донецьку, це люди, які хочуть жити в Росії. Але це не так. Мої хресна мама та дядько не могли виїхати з Донецька тільки тому, що там був мій глухий та сліпий дідусь, перевезти його сюди було великою проблемою. Зараз ми живемo в Червонограді. Після нового року родичі таки змогли приїхати до нас. Ми разом починаємо нове життя.

Червоноград це єдине місто Львівської області, яке мені трохи нагадує Донецьк. Напевно тому, що тут шахтарський край, та ще півстоліття тому значна кількість населення була російськомовною. Своєю архітектурою Червоноград нагадує мені типове пострадянське місто, але багато церков та монастирів робить його трохи схожим на Святогірськ.

Як на мене, у Червонограді проживають талановиті та харизматичні люди, які не знають своїх можливостей. Мені здається, якщо б жителям цього міста привити деякі європейські цінності, то Червоноград би дуже змінився. Життя тут стало б активнішим та життєрадіснішим.

Та як би там не було, Червоноград мене завжди дивує. Іноді приємно, а іноді навпаки, розчаровує, але завжди викликає якісь емоції. Це мені у ньому і подобається. Мені легко жити у цьому місті.

Бути переселенцем дуже важко. Хоча нам трохи легше, ніж іншим. Ми тут як вдома, моя мама звідси родом, щороку, влітку, ми приїжджали сюди на місяцьдругий відвідати бабусю та інших близьких нам людей. Я не знаю, як це бути без даху над головою, чи голодним, також не відчуваю мовного бар`єру. І не треба міряти однією міркою всіх людей, які приїхали з Донбасу.

Завдяки БФ "Карітас" та його австрійським партнерам ми з братом нещодавно побували в Австрії. Це була незабутня подорож. Неповторний гірський пейзаж, чисте повітря, кожен ранок зустрічав нас рожевим світанком. Нудьгувати не доводилось  колишні знайомі з Донецька, спортивний комплекс, європейський комфорт, все  майже ідеально. Назавжди запам`ятав дні, проведені в цій чудовій країні.

Побувавши в Австрії, я побачив Європу зсередини і багато чого зрозумів.

Попри все, життя продовжується, не варто зациклюватись на негативному. Думаю, прийде час, і все, що зараз відбувається на сході нашої країни, згадуватимемо як страшний сон. Треба здобувати освіту, розвиватися, працювати заради світлого майбутнього  свого і держави. Розташована в Європі, Україна приречена бути європейською державою!

Нікіта СТЕПАНЕНКО, переселенець з м. Донецьк.

P. S. Нікітою, а не Микитою, мене назвали батьки. Тому Нікіта не помилка і не суржик, це моє ім`я.

^

Голос з-над Бугу

Газета
"Голос з-над Бугу"

суспільство

4 громади Сокальщини активно працюють над проектами ЄС ПРООН «Місцевих розвиток орієнтований на громаду»
4 громади Сокальщини активно працюють над проектами ЄС ПРООН «Місцевих розвиток орієнтований на громаду»

4 громади Сокальщини активно працюють над проектами ЄС ПРООН «Місцевих розвиток орієнтований на громаду»

4 громади Сокальщини активно працюють над проектами ЄС ПРООН «Місцевих розвиток орієнтований на громаду». Це Варязька, Савчинська, Волицька та Мурованська. Останні три з них, саме цього року вирішили самоорганізуватись та самостійно вирішувати різні проблеми. Водночас Варязька громада «Промінь» вже вдруге вирішили взяти участь в проекті, після першого успішного досвіду. Про це в інтерв’ю радіо «Сокаль» розповів координатор проектів ЄС ПРООН в Сокальському районі Володимир Чуб.

За його словами, Варяж планує встановити вуличне освітлення, застосовуючи новітні технології. Савчин – замінити вікна в школі. Натомість Муроване поки що лише визначається, яка для громади є найважливіша проблема. Станом на сьогодні Варяж та Савчин лідирують в плані підготовки документації для реалізації своїх планів.

Значною перевагою для учасників проектів ЄС ПРООН є можливість отримати хороше фінансування для вирішення своїх нагальних потреб. Так у третій фазі Сокальський район отримає 40 тисяч євро. З них, найбільше, 15 тис.дол., отримає Варязький проект завдяки застосуванню інноваційних технологій. Окрім того, згідно з правилами участі в європейських проектах, щоб отримати кошти необхідно виділити і спів фінансування з районного бюджету, а громадам залишається лише дофінансувати 5% вартості робіт.

Зараз, після виготовлення необхідної документації, буде  проведено конкурс на визначення організації, яка буде виконувати ремонт. І лише, після дотримання усіх необхідних процедур, роботи розпочнуться. За їх якістю слідкуватиме сама громада.

^

Радіо "Сокаль"

служба інформації
ТРК "Сокаль"

суспільство

Привітав учасників та вручив нагороди меценат, Народний депутат України Олег Мусій.
Привітав учасників та вручив нагороди меценат, Народний депутат України Олег Мусій.

В Сокалі нагородили переможців конкурсу політичної карикатури

23 червня в Сокальському будинку дитячої та юнацької творчості пройшло урочисте закриття виставки творчих робіт – політичної карикатури та церемонія нагородження переможців. Загалом в заході взяли участь 40 робіт, а компетентне журі відібрало 12 кращих творів, а вже серед них визначено 5 найкращих, які і були нагороджені. Привітав учасників та вручив нагороди меценат, Народний депутат України Олег Мусій.

Отож, третю премію отримали дві роботи: «Разом ми-сила» восьмирічного Назара Синчина, вихованця Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІ ступенів №4- ліцей», педагог Надія Пинка та одинадцятирічного Андріана Оріховського, вихованця гуртка Образотворче мистецтво», керівник Ольга Ровецька.

В Сокалі нагородили переможців конкурсу політичної карикатури
В Сокалі нагородили переможців конкурсу політичної карикатури

Друге місце теж розділили між собою Святослав Гузар, Гурток «Народна творчість», керівник Оксана Сумбаєва та Юлія Базилевич, учасниця гуртка «Образотворче мистецтво», керівник Марія Поліщук.

І перше місце отримала робота «На чужий коровай рук на накладай», автор Максим Смаль, з Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. №4-ліцей», педагог Надія Пинка.

Під час свята, окрім нагородження, звучали поетичні рядки, пісні, композиції від вокального колективу Союз українок «Берегиня» та фольклорного колективу Сокальського будинку дитячо-юнацької творчості «Сокальчаночка».

Ініціаторами даного конкурсу стали почесні громадяни Сокальщини, члени спілки політв’язнів Марія Петрощук-Кушпета і Михайло Куцяба.

фото Ольги Дилин, "Голос з-над Бугу"

^

Радіо "Сокаль"

служба інформації
ТРК "Сокаль"

здоров'я

Сокальська поліклініка
Сокальська поліклініка

Кожен з нас добре знайомий зі Сокальською поліклінікою

Кожен з нас добре знайомий зі Сокальською поліклінікою: сюди ще приходили з батьками, щоб зробити щеплення, полікувати чи вирвати зуба, а потім якась недуга привела на прийом до лікаря або доводилось робити ультразвукову діагностику внутрішніх органів, кардіограму, флюрографію чи просто за медичною довідкою… Тут усіх радо зустрічають працівники реєстратури, яка працює з 8.00 до 20.00 години.

Сокальська поліклініка обслуговує не тільки жителів райцентру, але й навколишніх сіл – Забужжя, Завишень, Добрячин, Поториця, Комарів, Волиця, Зубків, Переспа, Горбків, де проживає понад 36 000 осіб. Тож не дивно що нема дня, щоб тут не було велелюдно. Трапляються дні, коли звертається 600 осіб і більше. І дорослі, і діти приходять з болем та надією, бо знають, що тут їм нададуть кваліфіковану медичну допомогу.

– Поліклініка працює у чіткому режимі вимог сьогодення, – каже її завідувач Надія Сикиндюк. – Щодень відбувається прийом хворих, і лікарі, намагаються зробити все необхідне, що вимагає стан здоров’я пацієнтів.

Пані Надія вважає, що обрала фах, який потрібний людям, який несе їм надію та радість, повертає здоров’я. Для неї поліклініка – це її життя. Тут вона зранку до вечора, бо щодень приносить нові турботи та проблеми, які потрібно вирішувати. Допомагають їй твердий характер, енергійність та природній такт. А це для керівника значить чимало, бо колектив – 190 працівників, тож до кожного потрібний свій підхід. Вона, як лікарпедіатр, вміє підібрати «ключик» до наймолодших пацієнтів і добре слово та щиру усмішку до старших.

У поліклініці працює 70 лікарів, з них 35 фахівців мають вищу категорію, 22 – першу.

Влились в колектив і сумлінно працюють молоді спеціалісти, які вже завоювали заслужену повагу і авторитети. Це лікарі Ірина Ділай, Оксана Горальчук, Дмитро Романів, Ігор Гулавський, Юлія Прокоп, Оксана Занько.

Їм передають досвід ветерани, які зарекомендували себе добрим фахівцями – кардіолог Олена Ябковська, дільничний терапевт Анна Тарнавська, гінеколог Орест Ябковський, ендокринолог Любов Приступа. «Зі словами щирої вдячності хочу звернутися й до наших дорогих ветеранів медичної служби, які свої знання, досвід, теплоту сердець віддали оздоровленню людей та молодому поколінню, а нині уже на заслуженому відпочинку. Це лікарокуліст Лариса Товкало, лікар-хірург Данило Дуда. Не можу не згадати й тих лікарів, які відійшли у вічність: Нелю Федорівну та Володимира Михайловича Тейкалів, Орисю Іванівну Мельник, Дмитра Івановича Вертелецького, Володимира Дмитровича Крижика, Мирослава Семеновича Когута, а також медичну сестру Олену Іванівну Дмитрук, які присвятили своє життя медицині. Поповнилися й ряди медичних сестер, які є першими помічниками лікарів», – сказала пані Надія.

Як і у кожної медичної установи, тут є свої проблеми, які намагаються вирішувати і йти в ногу з часом. Зокрема, насамперед, думають про створення належних умов для пацієнтів та медперсоналу. У цьому році вдалося нарешті завершити Кіотський проект, завдяки якому замінили старі вікна на металопластикові та зробили ремонт у приміщенні. Для цього довелося залучити ще чимало додаткових доброчинних коштів.

І справді нині у поліклініці чисто та затишно, у коридорах – стільці для пацієнтів, у кабінетах створені належні умови праці для медперсоналу. Це, мабуть, найкраще видно у стоматологічному відділенні, де є сучасне імпортне обладнання.

– Ми стараємося йти в ногу з часом, – каже завідувач відділення Леся Партин. – Адже весь світ йде вперед. У нас закуплені стоматологічні установки. Такі ж є у п’яти амбулаторіях, маємо фотополімерні лампи, сканери, нові інструменти, діотерморегулятори та сучасні медичні препарати. Користуємося декількома новітніми анестетиками, що дозволяє безболісно лікувати зуби в дітей та дорослих.

Та яким би не було обладнання. Важливо, щоб на ньому працювали добрі спеціалісти. Нині стоматологи Сокальської поліклініки стараються, бо мають велику конкуренцію. Пацієнти стверджують, що надають перевагу лікарю зi стоматологічного відділення, бо ці послуги у приватних стоматологів значно подорожчали. А добрі спеціалісти є скрізь. Валерій Кошлай зі Сокаля, який лікував зуба, вдячний молодому стоматологу Ірині Ділай, яка нещодавно прийшла на роботу. Каже, що вона привітна, має легку руку, що й практично не відчував болю під час лікування зубів.

Не було де й яблуку впасти й у жіночій консультації. Хоч її завідувач Оксана Сидор не мала часу, всетаки приділила мені декілька хвилин, розповіла, що колектив працює над впровадженням нової методики, зокрема, мають кольпоскоп, який дозволить діагностувати патологію шийки матки. Сподівається, що коли пацієнтка бачитиме все на екрані, це стане найкращим аргументом. який переконає хвору, що це захворювання є небезпечним, бо слова, на жаль, не всі розуміють. Апарат та телевізор у них уже є, бракує комп’ютера. Його пообіцяв виділити онкодиспансер.

В жіночій консультації Сокальської поліклініки проводять лапароскопічні операції. Це важливо для акушерсько-гінекологічної служби і стане вагомим поступом вперед. Пані Оксана також зазначила, що діток зараз народжується більше. І це радує. Як і те, що вагітні обирають пологове відділення Сокальської ЦРЛ. Це говорить про належну співпрацю жіночої консультації й пологового відділу та довіру пацієнток до фаховості лікарів. Завідувач жіночої консультації наголосила, що жінкам потрібно дбати про своє здоров’я, хоч би раз на рік проходити огляди у гінеколога, бо патологія шийки матки – це «тиха» хвороба. Своєчасне її виявлення дасть можливість зберегти жінці репродуктивну функцію.

У дитячій консультації було галасливо: тут декільком малюкам робили щеплення, ті боялися та плакали.

Завідувач дитячої консультації Леся Козицька, яка працює на цій посаді з 1996 року, розповіла, що до них на прийом приходить до 100 дітей в день. Якщо ж є планові медогляди, то кількість відвідувачів подвоюється. Раніше педіатри частіше відвідували дітей на дому. Тепер батьки щомісяця приходять з немовлям в дитячу консультацію. Тут працює сім дільничних педіатрів й дитячі спеціалісти – невропатолог, ортопед, два хірурги, ЛОР. Нема на даний час дитячих психіатра і ендокринолога.

– Ми лікуємо маленьких діток, – каже пані Леся. – Робимо все для того, щоб не було помилок у нашій роботі. Педіатр має бути терпеливим та мати підхід до маленького пацієнта. Цього можна повчитися у наших досвідчених лікарів – Оксани Заремби, яка відповідає за роботу з дітьми-чорнобильцями, Ольги Музичук, Зої Костенко, яка лікує дітей понад 40 років. Прийшло до нас й молоде поповнення – це дитячий ортопед Юрій Горальчук і дитячий хірург Ігор Гулавський. Люди вже їх знають, вони мають своїх пацієнтів. Нещодавно до нас прийшли ще два молодих спеціалісти педіатри – Юлія Ярмолюк і Уляна Смілка. У сусідньому кабінеті саме п. Уляна оглядала маленьку пацієнтку. Молодий спеціаліст розповіла, що щаслива бачити здорове дитя, яке весело щебече, а материнське обличчя світиться від щастя.

Завідувач дитячої консультації констатувала, що нині побільшало захворювань алергічних дерматитів, трахеобронхітів, обструктивних бронхітів. Фірма «Фармакс» подарувала їм небулайзер, і тепер діти можуть прийти на інгаляцію в дитячу консультацію.

Завідувач поліклініки Надія Сикиндюк вдячна меценатам, які допомагають медичним закладам. Бо зараз нелегкий час, щось придбати з обладнання дуже важко. Тепер безкоштовно медикаменти надають лише громадянам пільгових категорій. Це – хворі на цукровий діабет, психоневрологічні, діти (віком до трьох років), дітиінваліди, інваліди вітчизняної війни, інваліди ІІІ групи. У зв’язку з подорожчанням медикаментів, недостатнім фінансуванням дуже складно надавати безкоштовне лікування пільгової категорії. В 2011 р. на місяць виділяли 120 тис. грн., а в 2015-му – 200 тис. грн. на рік.

Надія Сикиндюк мріє, щоб у Сокальській поліклініці були сучасні діагностична база та обладнання – МРТ, КТ, рентген, мамографія, УЗД, ендоскопія, щоб можна було зробити малу операційну, проводити лапароскопічні операції в поліклінічних умовах. Така практика уже існує за кордоном. У Сокальській поліклініці в цьому році відкрили денний стаціонар на 30 ліжок.

На часі реформа системи охорони здоров’я в Україні, яка ставить нові вимоги до кожного працівника. Тепер кількість пацієнтів стане показником його професійності.

Лікаркар діолог Олена Ябковська, яка працює у поліклініці з 1986 року, підкреслила, що вже не раз намагалися реформувати систему охорони здоров’я України. Головне, щоб це відчули прості люди, які мають отримувати якісні медичні послуги, а фахівців у всі часи цінували.

Вона пригадала, що коли прийшла на роботу, то й не думала, що з’являться такі методи обстеження у медицині. А нині вони широко використовуються навіть у медичних закладах маленьких містечок. Пані Олена констатує, що за останні роки у поліклініці стало набагато комфортніше та затишніше. Хворі мають де сісти, щоб дочекатися своєї черги. «Щодо захворюваності, то перше місце посідає гіпертонічна хвороба. Це є хвороба віку. І не тільки у нас в Україні, але й у світі. Смертність велика, захворюваність велика. А все через те, що хворі своєчасно не звертаються до лікарів. А коли й звернулися, то декілька днів по приймали ліки, стало їм легше, перестають їх вживати. Хоча медикаменти їм потрібно приймати постійно. Тож маємо те, що маємо», – з сумом каже О. Ябковська.

Володимир Фігель, який був на прийомі в кардіолога, сказав, що він лікується у пані Олени уже 5 років, бо вона – фахівець своєї справи, добра та чуйна. Він їй довіряє. І додав, що красивими людей робить доброта і привітність. Саме такими є більшість лікарів Сокальської поліклініки. Ось чому й тягнуться до них пацієнти, яким вони щоденно доводять, що без здоров’я нема щастя. Побільше таких людей у білих халатах, тоді б процвітала наша медицина.

Любов ПУЗИЧ.

^

Газета
"Голос з-над Бугу"

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
20:10, 14 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464