релігія
Пастирське привітання
для священиків, монахів, монахинь та
вірних Сокальсько-Жовківської єпархії на Великдень 2009 р.
Воскресіння здолало смерті силу
І гріх вже не панує над життям
Життя над смертю стало святом
І День Господній світить нам.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Велика переміна сталася в житті на землі. Дорогі і люблячі сестри і брати в Христі Господі, дорогі вірні. Дар життя, яке ми отримали через батьків є від Бога. Але, що батьки у спадщину нам передали гріхом торкнуту свою природу, то Бог, знаючи це, постановив направити і відродити нас до стану благодатного життя.
Так як гріх заподіяв духовну смерть для всіх людей, так смерть праведника нашого Бога Ісуса Христа принесла нам відродження до первісного благодатного життя. Воскресіння Господнє стало світлом життя для людей, зокрема для нас. Бог за нас терпів був розп’ятий, помер і воскрес, а сьогодні Він нас веде з гріха і смерті до життя у Божій ласці і Його славі. Бог вінчає наше життя славою, яку мав в собі заки світ повстав.
Пам’ятаючи про ціну, якою Господь нас вивів з неволі гріха; пам’ятаючи про покликання, яким нас Господь покликав до участі в Його Добрій Новині; пам’ятаючи про Його Велику милість до нас, якою кличе до себе, щоб ми перебували в Його любові і правдивій нашій радості - ми співом вітаємо: «Христос Воскрес – радість вічна» (Канон Пасхи).. Пам’ятаючи про це, що Господь себе нам заявив у своїм народженні, своїй науці Євангелія, своєю смертю, Воскресінням і життям з нами, ми маємо нашого великого Бога в житті, який нас веде до перемоги і слави. Ми тепер вітаємо співом: «Це день, що його створив Господь, тож радіймо і веселімся в нім» (Стихири Пасхи).
Пам’ятаючи про Церкву, до якої нас Господь покликав, щоб ми з Ним могли єднати наше життя у духовних змаганнях за любов в Церкві, за прощення, за єдність, в якій ми маємо пізнавати свою Єдину Святу Соборну і Апостольську Церкву, рідну нашу Українську Греко-Католицьку Церкву, в якій терпінням наші батьки зберігали свою християнську ідентичність з Богом, з Церквою, з народом сьогодні радіємо, співаючи: «Христос Воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував».
Пам’ятаючи про наше покликання у священстві, яке ми отримали в Церкві від Господа з рук єпископа, щоб бути живими свідками Христа у терпінні, недостатках, слабостях, в покорі, в небезпеках, у смутку, у радості, у смерті, у всій Євангелії маємо озброїтись в щит віри і шолом спасіння, щоб дар нашого покликання втілити в життя і радуватися тим, що Господь приготовив для тих, що Його люблять: „Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять” (1 Кор. 2.9).
Пам’ятаючи про слова Господа після Його воскресіння: «Не бійтеся, Я з Вами», Він, що переміг зло у світі, сьогодні заступається за нами. І ми, дивлячись на «сьогоднішній день» нашого життя, в якому бачимо так багато зла, що стає страшно перед цим. Але, якщо думати не тільки про зло, якого кожен з нас допускається, але у всій державі, то якої треба сили, щоб перемінити суспільство нашої держави. Усвідомлюючи силу зла, Господь заявляється до нас силою, якою навіть смерть не в силі утримати. Тож в сьогоднішній день Воскресіння закличмо у вірі: «Хай воскресне Бог і розбіжаться вороги Його і хай тікають ті, що не навидять його» (Стихири Пасхи).
Пам’ятаючи про велику силу любові, яка спосібна оздоровити хворого і від смерті спасти, а також тією ж силою змінити життя і зробити його щасливим – це тільки під силу є любові. Єдино любов щасливить людину. Тож пам’ятаючи про любов, яку нам Господь дарував, теж цю любов виражаймо до усіх ближніх, щоб нам доступити до радості, в якій Бог перебуває і хоче, щоб і з ним у ній були. Щоб ми не боялися терпінь, жертви, бо нагорода є більша ніж усі пережиття. Тому від сьогодні з радістю співаймо: «Христос Воскрес – радість вічна» (Канон Пасхи).
Пам’ятаючи про Пресвяту Богородицю, яка повна ласки і духовної сили, в любові до нас грішних, сповняє своє служіння перед Господом, вставляючись у своїй святій любові до Бога. Хоч Бог повний любові до нас, однак щастя Богородиці є виражати свою любов до нас, як своїх дітей перед Богом, який є справедливий, що за добро нагороджує, а за зло карає. І ця любов Матері Божої до Бога і Богоматері нашої до нас, у Бога є великим заступництвом для нас, що прибігаємо під цей материнський Покров. Тож з довір’ям заявімося до Матері Божої і нашої у молитвах і величаннях: «Богородицю і Матір світла в піснях звеличаймо…» (Утреня, Канон – Пісня 9).
Маючи сьогодні причину нашої радості «…друг друга обнімімо і скажімо браття…Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим що в гробах життя дарував» (Стихири Пасхи). Вітаю у цій радості усіх Вас і поручаю в молитвах Богові і Пресвятій Богородиці, щоб ми доступили більшої радості і в ній тривали. Радість Христового Воскресіння хай буде в житті з усіма нами.
Благословення Господнє на Вас!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
† Михаїл Колтун
Єпископ Сокальсько-Жовківський
^
Адміністратор
-
НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ
