** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::08.03.2017

НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

    8 березень 2017 року

Пошук в новинах   

влада

Найактивніше говорили про ДПТ (XVII сесія Сокальської міської ради)
Найактивніше говорили про ДПТ (XVII сесія Сокальської міської ради)

Найактивніше говорили про ДПТ (XVII сесія Сокальської міської ради)

3 березня відбулось засідання XVII сесії Сокальської міської ради. У сесійній залі зареєструвалось 22 з 26 міських обранців.

Після виконання державного гімну та вшанування пам`яті Героїв України перейшли до затвередження порядку денного. Цього разу розпочали роботу із розгляду земельних питань, по яких доповідав начальник відділу земельних ресурсів, архітектури та містобудування Любомир Миколайчук. По питанню про надання земельних ділянок  для будівництва житлово-господарських будівель згідно списку головний земельник міста розповів що засідала депутатська комісія. На ній було вирішено виділити земельні ділянки наступним чином: 30% від загальної кількості для учасників АТО (що становить 94 ділянки), по пільговій черзі надали 10 ділянок, а решту 209 ділянок - по загальній черзі. Також пояснив, що подальша процедура дещо змінена. Тепер ті громадяни, яким було виділено ділянки, повинні прийти у земельний відділ міської ради і написати заяву про надання дозволу на виготовлення проекту відведення щодо надання земельних ділянок.  Відповідно до надходження даних заяв їх затверджуватимуть на наступних сесіях.

Найактивніше говорили про ДПТ (XVII сесія Сокальської міської ради)
Найактивніше говорили про ДПТ (XVII сесія Сокальської міської ради)

Далі депутати надали дозвола на виготовлення технічної документації із землеустрою, надали в оренду земельні ділянки; внесли певні зміни до рішень попередніх сесій; поновили договора оренди.

Тривале обговорення було під час затвердження ДПТ по вул.Чайковського, Тартаківської, Шевченка. Першою висловилась Ольга Петринка. Вона неодноразово виступала і пояснювала скарги жителів даного району на роботу ДП "Датський текстиль" і побоювання щодо можливого розширення підприємства, яко ще одну ділянку буде надано їм.  Ніхто не проти того щоб підприємство працювало, зазначила депутат, однак люди вимагають дотримання вимог екологічного законодавства України. Мешканці категорично проти розширення території та обсягів виробництва. Також передала попередження від мешканців: "нехтування законних вимог і бажання будь-якою ціною прийняти дане рішення може призвести до акції непокори та пікетування роботи ДП "Датський текстиль" із залученням ЗМІ, в т.ч. загальнодержавних."

Від імені мешканців будинків №44, 46 по вул.Чайковського виступив Володимир Кіпень. Він зазначив, що  враховуючи можливості сучасних технологій сьогодні можливо привести роботу підприємства до мінімізації викидів в атмосферу.

Іван Пелих був депутатом Сокальської районної ради коли дане підприємство прийшло на наші терена. Він пригадав. що у той  час були поставленні певні умови перед підприємством і йому дуже прикро, що не усе виконано. Відповідно до цього не має морального права голосувати за дане питання.

На сесії міської ради був присутній представник ДП "Датський текстиль" Ігор Тріска. Він підкреслив, що дані ділянки є вільними і будь-хто має можливість взяти участь в аукціоні. Також нагадав, що ДП "Датський текстиль" орендує приміщення Сокальської панчішної фабрики. Є проект реконструкції території під ДП "Датський текстиль". Розроблені відповідні черги по яких підприємство йде. Три черги вже зроблено, залишилася четверта (говориться про фасади, роздівалки для працівників, їдальня і залишилось димовидалення). До даного плану реконструкції є відповідні норми, де чітко усе розписано.

Михайло Ваврів (депутат по даному округу) повідомив, що проти підприємства нічого не має, а навпаки потрібно сприяти інвесторам. Але майже щодня під час спілкування із мешканцями чує нарікання на димовідведення.Він запропонував питання зняти до тих пір, поки не буде вирішена ця проблема.

З цього приводу Ігор Тріска пояснив, що плутається поняття "система димовидалення"  та "система викидів в атмосферу". Система димовидалення - це протипожежний захист. А щодо системи викидів в атмосферу, то на підприємстві є 38 видів викидів на які є паспорта, екологічні експертизи і дозвола.

Юрій Товарянський погодився з тим, що для міста добре, що є такий потужний інвестор, котрий значно допомагає і АТО. Однак, ні для кого не секрет, що не одноразово створювались комісії, які в нічний час виїжджали на підприємство. За його словами, коли комісія прибувала, то  на них уже чекали, а саме виробництво було призупинено. Також висловив незадоволення тим, що підприємство самовільно провело трубу (дощівку)."Ви не зверталися в міську раду коли прокопували трубу, а просто собі відводите воду бо так зручно."

Представник ДП "Датський текстиль" пояснив це тим, що декілька років тому до Сокальської міської ради надходили скарги. Люди скаржились, що  дощові води коли сходять з території підприємства то затоплюють городи. Тому пустили трубу.

Юрій Товарянський звернув увагу на те, що 75 м труби проритої екскаватором - це земельні роботи. З ним погодився Віталій Трошин (голова земельної комісії ), зазначивши, що будь які роботи, які здійснюються за територією підприємства повинні узгоджувати з міською радою. Депутат поцікавився що планують робити у випадку, якщо виграють тендер на дану земельну ділянку.

Ігор Тріска пояснив депутатам, що усі виробничі зони знаходяться  в існуючих приміщеннях. У зв`язку із збільшенням виробничих потужностей в загальному по тканині потрібно місце куди завозити пряжу, десь потрібно складати готову продукцію.

Віталій Трошин ще запитав чи є можливість визвати незалежну комісію подивитись на ті викиди "бо дійсно є такі дні, коли дуже відчувається. Очевидно, що є якийсь прокол у вашому виробництві". Також він зазначив, що дане голосування ще не дає підприємству цієї ділянки. Буде ще одне голосування і якщо до цього часу вдасться усунути ці нюанси, то депутати підтримають питання.

Богдан Шклянка поцікавився яку суму отримає місто від даної ділянки на що, Любомир Миколайчук повідомив, що це лише перший крок.

начальник  відділу містобудування та архітектури СРДА Мирослава Баралус
начальник відділу містобудування та архітектури СРДА Мирослава Баралус

На сесію було запрошено начальника  відділу містобудування та архітектури СРДА Мирославу Баралус. Вона поділилась своїм баченням щодо даного питання.

Архітектор наголосила, що те що передбачено для будівництва на даних ділянках є чітко виписано в документації. Дана документація знаходиться в міській раді і кожен бажаючий має доступ до неї. Розповіла про наступні етапи. Як жителька вона додала:" Я підтримую, що весь час є питання до ДП "Датський текстиль". Для того щоб зняти таке протистояння потрібно зробити окреме слухання і вивчити питання і по цегольні,  по Датському. Ми чудово розуміємо через що ми боїмось сміттєпереробний завод, чому ми боїмось будь-якого виробництва, чому говорять "сміттєпереробний є у центрі Відня". Однозначно вони є, але тому що є порядність виконавців, порядність будівельників і порядність тих же інвесторів, які роблять і виконують усе так як воно має бути. А у нас чомусь можна спочатку багато обіцяти, а потім схімічити".

При нагоді Мирослава Баралус звернулась з проханням приймати виважені рішення (в галузі містобудування) щодо розроблення тої чи іншої містобудівної документації. За її словами, є дуже багато прийнятих рішень але вони не реалізовані. "Я не знаю чи ще якийсь населений пункт може похвалитися такою кількістю кварталів житлової забудови садибного типу як Сокаль, але за весь цей час по розданих ділянках звернулося лише 4 особи за будівельними паспортами".

Далі депутати перейшли до голосування і своїм голосом затвердили дане рішення (16 за). Після чого Ігор Тріска запросив депутатів у будь-який час відвідати виробництво та відповів на запитання Андрія Бабуха що ж саме викидається із труби. Пояснив, що після того як перуть тканину її сушать. І так як вдома із праски йде пара і тут вона виходить.

О 12.00 год згідно Указу Президента  № 52/2017 «Про оголошення в Україні дня жалоби», присутні завмерли  у всеукраїнській хвилині мовчання.

Наступним земельним питанням розглянули питання про включення до переліку земельних Ділянок для підготовлення лотів до проведення земельних торгів у формі аукціону для продажу у власність та прав оренди (передача в оренду по вул.Чайковського)

Відразу виникло питання у депутата Ольги Петринки чому у власність, а не оренду?Після обговорення думки депутатів розділились. За оренду проголосувало 8, а за продаж - 12. Таким чином рішення не було ухвалено.

Другим у порядку денному було питання про затвердження міських програм Сокальської міської ради кошти на які передбачені в бюджеті на 2017 році. Розглядали три питання, які попередньо не пройшли:

*Капітальний ремонт житлового фонду ( кап.ремонт будинків на пл.Січових Стрільців №2 і 9)

*Розробки схем та проектних рішень м.Сокаля (До програми входить перелік робіт: детальний план очисних споруд; ДПТ церкви по вул.Я.Мудрого; ДПТ парку по вул.Підкови; ДПТ тимчасових споруд на пл.Січових Стрільців; ДПТ продуктового ринку по вул.Г.УПА; ДПТ під електростанції; топогеодезична йомка)

*Землеустрій міста

Юрій Ганіткевич
Юрій Ганіткевич

Андрій Бабух висловився щодо ДПТ церкви по вул.Я.Мудрого. За його словами ніхто не питав мешканців чи там потрібна ця церква. Люди звертались з колективною заявою щоб там побудувати майданчик дитячий. Від імені мешканців на сесії виступив Юрій Ганіткевич. Повідомив, що дана заява була зареєстрована у міській раді ще у вересні 2015 року. Відповіді так і не отримали. З соцмереж дізнались про дане рішення. Ніхто нічого не має проти церкви, але в об`єктивності в даному рішенні не бачать.

Міський голова Вадим Кондратюк пояснив присутнім, що обговорюються міські програми. Вони передбачають виготовлення ДПТ, це не лише під церкву. Відповідно до подальшої процедури пройдуть громадські обговорення. Після цього головуючий надав слово о.Андрію Дутчаку.

о.Андрій розповів, що дана ідея виникла ще у 2015 році і коли обираюся даний сквер, то жодних розмов про майданчик ще не було. Лише через декілька тижнів тодішгій міський голова Богдан Зарічний повідомив, що є ініціативна група, котра хоче побудувати дитячий майданчик.  Ще в той час говорилось про спільні дії. Також о.Андрій пояснив присутнім, що  не утворюється нова парафія, не утворюється нова окрема інституція. Це буде дочірня церква - церква при парафіяльному храмі св.ап.Петра і Павла. Оскільки даний район віддалений від храму і є різні умови через які парафіяни не можуть піти до церкви (вік, погода, хвороби..)Саме тому планується побудувати невеличку капличку. У ДПТ передбачено і дитячий майданчик, наголосив священнослужитель.

Юрій Ганіткевич поцікавився потребою храму, адже за його словами, у лікарні щонеділі є Служба Божа, є капличка на Б.Хмельницького, є церква на об`їзній. Чи не буде раціональніше знайти транспорт, щоб привозити цих людей щонеділі?

о.Андрій розповів, що про транспорт думали, однак кошти необхідні на рік для транспорту ті самі, що й для побудови храму. Церква ж в лікарні призначена для хворих (посповідатись, помолитись за здоров`я..). Та попросив дочекатися 17 березня і там уже врахувати усі пропозиції і нюанси.

Василь Волошин
Василь Волошин

Василь Волошин висловився у підтримку побудови храму у сквері. "Церква вкрай необхідна, бо нам потрібно виховувати молодь." А ще додав, що зараз багато біля церкви розташовують дитячі майданчики (напр., в Червонограді).

Депутат по даному округу Мар`яна Климців повідомила, що до неї як до депутата звернулось багато мешканців з різними здогадками і чутками. Люди говорять, що це має бути гуртівня ритуальних послуг з виготовлення трун. В такому випадку про який дитячий майданчик може бути мова? Пояснила, що мешканці хочуть ясності і відкритості. Чому детальний план виготовляють до слухань? А що буде коли люди виступлять проти? Тому пропонувала питання відкласти до 17 березня.

Мар`яна Климців та о.Андрій Дутчак
Мар`яна Климців та о.Андрій Дутчак

о.Андрій пояснив, що його присутність на сесії говорить про відкритість і готовність до співпраці. Підтвердив, що інформація, яку озвучила депутат - плітки, а усе, що передбачається є чітко вказана у плані території.Також передбачається і озеленення території.

Головний спеціаліст з виконанням завдань і обов’язків в галузі містобудування та архітектуривідділу земельних ресурсів, архітектури та містобудування Степан Волков пояснив, що є рішення сесії на якому розглядалась можливість розробки ДПТ, який би вказував чи є можливість розмістити храм на територіїю.

Валентина Михайлевич висловилась як мешканка того району міста. "Слава Богу, ще з паличкою не ходжу. Але мрію щоб був храм ближче". Погодилась із тим,що варто об`єднати храм і дитячий майданчик. Як приклад згадала храм у смт.Жвирка. Отець Петро залучив молодь до церкви. У них і хореографія і спортивні заняття.

Віталій Трошин наголосив, що за виготовлення ДПТ уже проголосовано. "Чому ми зараз валимо усю програму? Відірвіться від того спорення (для того є громадські слухання), а у нас є питання по програмах".

Міський голова також наголосив на цьому. "Затверджують міські програми, кошти для яких передбачені у бюджеті на 2017 році. По великому рахунку - це технічне питання," - пояснив він.

18 депутатів підтримали міські програми після чого була оголошена обідня перерва.




Друга половина сесійного дня розпочалась із затвердження звіту про виконання бюджету міста Сокаля за 2016 рік (доп. Людмила Ділай). Начальник фінансово-господарського відділу міської ради доповіла, що за 2016 рік на утримання апарату і ДНЗ міста, на виконання програм та заходів проведені видатки в сумі 28 млн. 661 тис. 800 грн. Богдан Шклянка зробив зауваження, що текстову частину звіту депутати хотіли б мати бажано за тривалий час ще до сесії. Також потрібно дану інформацію оприлюднювати на сайті ради, бо на слух "вловити" усі цифри не можливо.

Далі депутати заслухали звіт заступника міського голови Сергія Марчука про виконання Плану соціально-економічного розвитку міста Сокаля за 2016 рік. Так як звіт переплітається із попереднім питання депутати запропонували озвучити те, що ще не називалось і особливо зупинитися на тому, що не було виконано. Серед перелічених не виконаних робіт найбільше обговорення стосувалося будівництва спортивного майданчика в міському парку. Міський голова Вадим Кондратюк нагадав депутатам, що ще у грудні 2015 року коли планувалося виділення на 2016 р. спортивного майданчика з штучним покриттям на Сокаль. Однак його запевнили, що вже наступний буде точно для Сокаля, але цей потрібно дати на Поторицю (виділили Поториці). Цього ж року зіткнулись із іншою ситуацією. На засіданні районної робочої групи розглядали питання в який населений пункт цього разу направити спортивний майданчик. Виникло питання, що на Жвирку також потрібен стадіон. Не дивлячись на усі факти, які наводив міський голова ( для будівництва і встановлення стадіону із штучним покриттям саме у м.Сокалі є відкрита декларація, робочий проект, відредагований кошторис, у бюджеті на 2017 рік передбачені кошти на виготовлення плану забудови, у бюджеті передбачені кошти на будівництво основи для стадіону, ), все ж таки було прийнято рішення виділити для смт.Жвирка. Тому міський очільник написав лист на сесію облради, також на цій сесії виступить депутат міської ради Іван Пелип (сесія вже відбулась) щоб посприяли в даному питанні. Адже ЗШ№5 єдина школа в місті, яка не має власного стадіону. Директор школи Валентина Михалевич з цього приводу висловилась "школа є в комунальній власності районної ради і вони в першу чергу мали б нам допомагати, а вони палки в колеса вставляють."

Наступним питанням депутати затвердили міські програми: програма інформаційно-аналітичної роботи в інтересах органів державної влади та управління, протидії проявам терористичного характеру та організованій злочинній діяльності і корупції на території м. Сокаль на 2017 рік ( 30 тис. грн. для СБУ - не підтримали депутати); програма Конкурсу мікропроектів місцевого розвитку Сокальської міської ради на 2017 рік; програма Сокальської міської ради підтримки комунальних підприємств міста Сокаля на 2017 р.; програма профілактики злочинності в місті Сокалі.

У питанні про внесення змін до показників бюджету міста депутати затвердили перелік робіт, які виконуватимуться за рахунок вільних лишків: Стадіон в парку на пл.Січ.Стрільців; Сцена; Святкування Дня міста; Ремонт міської ради; Мережа відеоспостережень; Поповнення статутного капіталу КП «Сокальводоканал»; Виготовлення стенду Небесній Сотні та воїнам АТО до церкви Св.Петра і Павла, проект пам`ятнику; Капітальний ремонт санвузла Відділу адміністративних послуг; Придбання та обслуговування GPS датчиківна транспортні засоби комунальних підприємств; Капітальний ремонт водопостачання по вул.Шевченка і по вул.Героїв УПА, 53; Виготовлення проекту водовідведення вул.Кошового, Я.Мудрого; Капітальний ремонт освітлення вул.Тартаківська, вул.Львівська, вул.Яворницького, вул.Шептицького, вул.Шашкевича, вул.Українська, вул.Підкови; Капітальний ремонт тротуару по вул.Шептицького (Ощадбанк), по вул.Міцкевича (ЗаГС), по вул.Шептицького (ЗСШ№2); Ремонт перехрестя по вул.Тартаківська-Шашкевича; Співфінансування ремонту дороги вул.Об`їзна; Поточний ремонт дороги по вул.Кармелюка, вул.Шевченка, вул.Котляревського, вул.Семенюка, вул.Я.Мудрого, вул.Петрушевича, вул.Тартаківська,42 Героїв УПА, 32, вул.Героїв УПА,31, вул.Героїв УПА, 26-29, вул.Героїв УПА, 53, 54, вул.Героїв УПА, 60, 62; Паркування в центральній частині міста; Геодезія по вул.Кармелюка і вул.Шевченка; Зйомка (сцена на пл.Січ.Стрільців); Зйомка місць паркування, проект; Миючі засоби для ДНЗ; Поточний ремонт ДНЗ; Оргтехніка для міської ради; Капітальний ремонт електромереж вул.Героїв УПА, 58 - разом 6 850 000 грн. Внесли зміни до рішення міської ради від 14.05.2014 №774 Про присвоєння скверу назви "Сквер Небесної Сотні" та встановлення пам`ятного знаку". У зв`язку із кадровими змінами за минулі роки були внесені зміни до оргкомітету по організації із встановлення пам`ятного знаку. Таким чином до його складу входять? Вадим Кондратюк, Микола Пасько, Олег Пелих, Мирослава Баралус, Любомир Миколайчук, Юрій Товарянський, Мар`яна Климців, Олександр Сивак, Надія Лагно, Ярослав Кащук, Віталій Трошин, Андрій Бабух та Ольга Золотоверхова.

Наступним розглянули питання про затвердження видів безоплатних суспільно-корисних робіт для засуджених, на яких судом накладене кримінальне покарання у вигляді громадських робіт, та переліку об`єктів для відбування засудженими громадських робіт. Богдан Шклянка запропонував добавити в список роботи на старому кладовищі (польська частина).

Далі визначили мінімальний розмір місячної орендної плати за один квадратний метр загальної площі нерухомого майна фізичних осіб на території м.Сокаль (9 грн. - не комерційна діяльність; 18 грн. - виробнича діяльність; 27 грн - комерційна діяльність);внесли зміни в рішення сесії №142 від 6.07.2016 "Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки); надали дозвіл КП "Сокальтеплокомуненерго" на демонтаж основних засобів та перейшли до депутатських запитів та звернень.

Юрій Товарянський звернув увагу на аварійний стан огорожі Червоної лікарні. Ольга Золотоверхова звернулась до міського голови від імені мешканців Сокаля, щоб встановили автобусну зупинку поблизу нового цвинтаря. Ольга Петринка зачитала заяву Мар`яни Яремчук з проханням виключити її із членів виконавчого комітету " оскільки моральні принципи та громадянська позиція суперечить не обдуманим та неадекватним рішенням Сокальського міського голови". Богдан Шклянка поцікавився ситуацією із сміттєвими баками, які були перенесені а площадки залишились. Огородження частину хтось розібрав( плити, сітку, труби)

XVII сесія завершила роботу.

^

Юлія Сорочук
_

економіка

АГРАРІЇ ЛЬВІВЩИНИ ОТРИМАЮТЬ ПОНАД 11 МЛН ГРН НА ПІЛЬГОВІ КРЕДИТИ, ДОТАЦІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ
АГРАРІЇ ЛЬВІВЩИНИ ОТРИМАЮТЬ ПОНАД 11 МЛН ГРН НА ПІЛЬГОВІ КРЕДИТИ, ДОТАЦІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ

АГРАРІЇ ЛЬВІВЩИНИ ОТРИМАЮТЬ ПОНАД 11 МЛН ГРН НА ПІЛЬГОВІ КРЕДИТИ, ДОТАЦІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ

У 2017 році на фінансову підтримку аграріїв Львівщини з обласного бюджету виділено 11,2 млн грн.

Відповідні зміни до Комплексної програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016-2020 роки підтримали депутати на черговій сесії Львівської обласної ради.

Як розповіла директор департаменту агропромислового розвитку ЛОДА Наталія Хмиз, ця програма передбачає фінансування заходів із відновлення родючості ґрунтів, підтримку дрібних і середніх фермерів і створення кооперативів.

Кошти з обласного бюджету спрямовуватимуть на виконання завдань і заходів у вигляді фінансової підтримки на конкурсній основі за такими напрямами:

-          компенсації відсотків за кредитами (позиками), залученими в банківських установах чи кредитних спілках у національній валюті

-          пільгові кредити на реалізацію бізнес-планів

-          дотації на площу угідь, на яких проводитимуться заходи зі збереження та відтворення родючості ґрунтів.

Відповідно до програми тепер аграріям на реалізацію бізнес-планів надаватимуть фінансову підтримку на платній та зворотній основі під 5% річних терміном до 5 років (у 2016 році — терміном до 3 років).

Також збільшено розмір дотації на освоєння земель під садівництво, ягідництво, овочівництво, пасовища зі 100 грн /га до 400 грн/га при умові проведення агрохімічного обстеження земельних ділянок, але не більше фактичних витрат.

«До кінця березня цього року розпочне роботу конкурсна комісія для визначення учасників Комплексної програми, які мають право на одержання фінансової підтримки з обласного бюджету», - зазначила Наталія Хмиз.

^

oblrada.lviv

дописувач_
***

суспільство

Невикористані можливості – Володимир Чуб
Невикористані можливості – Володимир Чуб

Невикористані можливості – Володимир Чуб

Пройшло два роки, як в лютому 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Відповідно Кабінетом Міністрів було затверджено методику об’єднання та напрацьовані спільно з ОДА проекти перспективних планів на рівні областей. На сьогодні достатньо вагомо розширено законодавчу базу, деталізовано повноваження старост населених пунктів, розпочато певні кроки по реорганізації освітньої та медичної галузей.

Що за цей період змінилось або що зроблено на Сокальщині?

Змінились представницька влада в органах місцевого самоврядування, виконавча в районній державній адміністрації, але, як говорять в народі, а «віз і нині там». До такого висновку прийшов, відслідковуючи заходи влади, повідомлення, публікації та виступи в районних ЗМІ представників влади та органів місцевого самоврядування, науковців та громадських активістів з питань децентралізації та реформування місцевого самоврядування.

Серед активу представників органів місцевого самоврядування Сокальського району, крім дебатів навколо законодавчих актів та методики формування ОТГ, розмов та дискусій щодо перспективного плану та об’єднання 47 громад, тлумачення суті і завдань децентралізації, нічого нового не відбувається. Не створено жодної громади з метою практичного втілення реформи.

Це говорить про те, що ми не розуміємо необхідності реформування (децентралізації) місцевого самоврядування, заснованого на старих традиціях і централізованого в районах, областях та Києві, не використовуємо надані можливості та механізми для реальних змін, маючи позитивні і негативні приклади вже утворених в багатьох регіонах ОТГ.

Що дає децентралізація громадам?

Децентралізація передбачає кардинальне реформування органів місцевого самоврядування. Мета реформи – забезпечити громадам можливість самим, за рахунок, в основному, власних ресурсів, забезпечувати життєдіяльність та розвиток своїх територій, і, передусім, надання якісних адміністративних послуг своїм жителям через створення ЦНАПів (центрів надання адміністративних послуг), підвищення якості освітніх та медичних послуг, якісних змін у сфері культури та спорту.

Досвід децентралізації в Європейських країнах, приклади творення об’єднаних територіальних громад Дніпропетровської, Хмельницької, Тернопільської та й окремих районів Львівської областей підтверджують на практиці, що у виграші є більші об’єднані територіальні громади. І це логічно, оскільки бюджетна децентралізація передбачає залежність находжень ПДФО і розподілу державної субвенції відповідно до кількості населення і отримувачів послуг.

Раніше ці кошти «йшли» не за людиною, а в районні центри управління галуззю і освоювались, в основному, на рівні району чи «добрих» громад, у їх територіальних структурах. Окремі громади по певних галузях не отримували нічого, або отримували крихти. Тепер гроші на кожну галузь підуть за людиною у її громаду. У цьому перевага об’єднаних територіальних громад і суть децентралізації.

Як діяти, щоб сприяти процесу об’єднання?

Європейський досвід свідчить про ефективність громадського місцевого самоврядування. І тут нічого заперечити.

У Європі ми бачимо вже тенденцію до глобалізації, укрупнення. Дослідження підтверджують, що у Німеччині, Польщі, інших країнах громади і далі об’єднуються, щоб вирішувати великі глобальні інфраструктурні і господарські проблеми, які приносять великі прибутки для подальшого розвитку місцевої громади. Ми маємо шанс пройти цей шлях швидше, без дублювання і повторення помилок і невірних рішень.

Так, європейська децентралізація нині повністю націлена на посилення економічної спроможності. У нас об’єднання громад поки що має мету – побудувати нормальну управлінську структуру місцевого самоврядування та покращити інфраструктуру, а тоді вже йти далі. І важливо, щоб громади використали цей шанс. Статус спроможної дозволяє громаді розраховувати на більші фінансовоекономічні можливості. Отже, вихід один – переходити до практичних дій. Необхідно від розмов переходити до об’єднавчих процесів. Сьогодні закон про так звані «білі плями» дає можливість це робити, навіть якщо окремі сільські ради не дійшли згоди.

І на мій погляд, ініціаторами мають бути самі органи місцевого самоврядування, оскільки владним структурам на рівні району ці процеси не є вигідними. Районні адміністрації і районні ради після завершення процесу децентралізації свої повноваження і функції втрачають.

Що стримує децентралізацію і заважає громадам?

Найбільшою проблемою, як на мене, є відставання політики центральних органів у справі децентралізації від самих громад. Продукувати політику реформ мають міністерства і органи виконавчої влади, а громади є її реалізаторами і набувачами.

Але останні, на жаль, у багатьох випадках не отримують від міністерств і органів виконавчої влади ні інструментів, ні механізмів, і самі змушені шукати вихід із складних ситуацій, що виникають на практиці.

Для забезпечення чіткого управління після об’єднання розпочинати необхідно із основного документа громади – прийняття Статуту територіальної громади. Другим важливим кроком є створення ЦНАПів для надання якісних адміністративних послуг своїм жителям.

Стримує децентралізацію недовершеність законодавчої бази і чіткого розуміння структурованості органів управління ОТГ, особливо в галузях освіти та охорони здоров’я. Більшість закладів освіти, охорони здоров’я, які треба передавати на баланс громад, не готові до цього. Коли в галузі освіти тут можна говорити про діючі освітні округи, як майбутню основу освітньої структури громад, то в галузі охорони здоров’я поки що остаточної визначеності не має. Вважаю, що в окремій ОТГ має бути створено Центр (можлива інша назва) первинної медикосанітарної допомоги на правах юридичної особи. Такі центри з відповідною структурою амбулаторій, ФАПів, лікарів сімейної медицини мають функціонувати в кожній ОТГ для профілактики захворювань, проведення оглядів та своєчасного діагностування, надання первинної медичної допомоги, в разі необхідності скерування до лікарень та закладів вищих рівнів.

З чого варто починати/ продовжувати роботу?

Оскільки маємо основу,– перспективний план, який, звичайно буде ще коригуватись,– варто працювати над cтворенням найбільш реальних в Сокальському районі громад – це міські Великомостівська, Белзька і Сокальська. Але Сокальська у меншому складі, ніж це сьогодні нав’язується. Будучи прихильником «великих» ОТГ, але не мегагромад, розумію, що з м. Червоноград, звичайно, за бажанням можуть об’єднатись близькі населені пункти, які дадуть можливість розвиватись місту і самі будуть у виграші, але штучне творення мегагромади вважаю недоцільним. Тому, виходячи з цього, виникає необхідність об’єднуватись в ОТГ громадам місцевих рад Соснівки, Волсвина, Сільця, Гірника, можливо й Межиріччя.

Окремо щодо Сокальської громади. Звичайно, що згідно з перспективним планом, що на обговоренні сьогодні, це, на мій погляд, також дуже велика громада. Тут можливі два варіанти: об’єднання на основі Забузької і Тартаківської сільських ОТГ. Щодо центрів таких громад чи в іншому складі, громада визначиться, реально вивчивши наявну соціальну структуру кожного населеного пункту і можливості громад. З Сокалем реально можуть об’єднатися Поторицька, Скоморохівська та Стенятинська (можливо й інші) сільські ради.

Як підсумок

Висловлюю свої думки, як людина з певним досвідом місцевого самоврядування, не претендуючи на істину. Запрошую до дискусії, а на цій основі до створення ініціативних груп та практичних дій по створенню ОТГ у районі.

Не беручи відповідальності і не подаючи імпульсу до змін знизу – ми ризикуємо залишитись поза процесом, що набирає обертів.

Володимир ЧУБ, заступник голови Сокальської районної ради в 2010-2015 рр.

^

Голос з-над Бугу

Газета
"Голос з-над Бугу"

суспільство

За останні роки видобуток на шахті «Степова» впав з 2,5 млн до 500 тисяч тонн – зазначив віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко
За останні роки видобуток на шахті «Степова» впав з 2,5 млн до 500 тисяч тонн – зазначив віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко

За останні роки видобуток на шахті «Степова» впав з 2,5 млн до 500 тисяч тонн – зазначив віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко

Рятувальники та урядова комісія, яка була створена для з’ясування причин вибуху на шахті «Степова», не можуть спуститися в шахту. Зазначається, що внаслідок вибуху метану там обвалилася порода і розпочалося підтоплення, через яке сталися нові обвали та знову почав виділятися метан.

Наразі гірничорятувальні служби лише подають всередину повітря, щоб провести де-газацію розповів віце-прем’єр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Урядова комісія з розслідування причин аварії на шахті «Степова» працюватиме місяць, щопонеділка проводитиметься засідання. За результатами її роботи буде надана інформація не лише щодо причин, наслідків та відповідальних за аварію, а також рекомендації щодо заходів Міненерговугілля для унеможливлення подібних ситуацій у майбутньому. Крім того, за його словами за останні декілька років видобуток вугілля впав з 2,5 млн тон до 500-т тисяч тон, а тому на засіданні Урядової комісії додатково піднімалось питання економічної складової ДП «Львіввугілля» і безпосередньо вищезгаданої копальні.

^

радіо "Сокаль"

служба інформації
ТРК "Сокаль"

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
12:52, 22 жовтня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464