історія
Франческа Галамай
В 1885 році у Сокалі народилася Франческа Галамай(1885-1960). Франческа Галамай та її дочка Гелена по чоловікові Ліневська мали невеличке господарством у Сокалі .Під час Другої світової війни вони врятували місцевих євреїв зі сімей Крам, Мальц та Кіндлер, ховаючи їх у схованках над свинарником та під підлогою кухні. До війни в Сокалі проживало 6000 євреїв. 30 вижили, 16 з них завдяки зусиллям Франчески Галамай.
У листопаді 1942 року Франческа сама запропонувала схованку торговцю худобою Мойші Мальцему та лікареві Давиду Кіндлеру, які разом із сім`ями врятувались втікаючи з гетто. В той час також місце там знайшов Йозеф Крам,маляр із дружиною та сином. Крамові ночами допомагали Галамаяй готувати вночі, не знаючи, навіщо їм потрібно аж стільки їжі вони не знали ,що вони не єдині євреї, яких Франческа переховувала.Франческа придбала свиней і курей, щоб виправдати перед сусідами , що несе відра з їжею до свинарника ховаючи їжу у відходах. Про всяк випадок вона зробила в місті антисемітські зауваження. Хоча один із сусідів і виявив тих, хто переховується, але він не передав їх німцям. У липні 1944 року в Сокалі закінчилася війна. 19 липня, через 20 місяців, євреї залишили родину Галамай і незабаром залишили Польщу. Вони підтримували з ними зв’язок протягом усіх наступних років .
У 1984 році Франческа Галамай та її дочка були нагороджені медаллю «Праведники народів світу» .У 2009 році вона стала героїнею американського документального фільму «No. 4 на вулиці Діви Марі» та книги «Таємниці моєї матері» Дженні Л. Віттерік .У 2011 році вона отримала нагороду «За сміливість та турботу», яку від її імені отримали її онуки. Відео документального фільму «No 4 на вулиці Діви Марії» тут: https://vimeo.com/80085717
Зі спогадів очевидців, також з фільму « Будинок N4 на вулиці Діви Марії» так книги «Таємниця моєї матері» стає зрозуміло ,що Франческа і Гелені Галамай мали причину втікати до Польщі,таємничо у ночі ,перейшовши Буг покинути Сокаль.... Франческа Галамай і чолові її оселилися в Німеччині, бо там він влаштувався на роботу механіком. .Її чоловік був українцем, вона полячкою. У них народилося двоє дітей: син Дем’ян та дочка Гелена. Чоловік Франчески Гамалай вважав, що політика Гітлера була абсолютно правильною. "Гітлер - це рішення всіх проблем Німеччини", - казав він. Він святкував, коли Гітлер став канцлером у 1933 році. Дружина не поділяла політичних захоплень чоловіка. Іхні стосунки ставали все гіршими і гіршими тому Франческа вирішує залишити чоловіка. Разом з дітьми покидає Німеччину . За заощаджені гроші Франческа купляє ферму в Сокалі. Вона веде вдало господарку і торгує яйцями та овочами. Син Дем’ян покидає дім, працює на нафтопереробному заводі ,а донька Гелена влаштовується секретаркою у Казімєжа Ковальського, директора місцевої фабрики одягу. Між заможним деректором фабрики і Геленою зароджуються романтичні стосунки.Мирне життя йде спокійно та не спішно аж до моменту коли розпочалися відомі вже нам події. Лише нагадаю,що у Сокалі проживало понад 6000 євреїв. Вціліло 30. З них 16 врятували Гамалаї переховуючи їх на своїй фермі . Так ось ,тепер ще про мало відомий факт з біографі Франчески Галамай. Вільгейм - молодий німецький солдат з числа дислокованих у Сокалі солдатів вермахту .Вільгельма направили йти на Схід. У сльозах він приходить до Галамай і благав Франческу сховати його.Можна по різному оцінювати її поступок ,але факт залишається фактом.Франческа одночасно коли дала прихисток і схрон єврейським сім’ям переховує ще і солдата вермахту.Так пройшли два довгих роки в постійній тривозі. Тим часом з Німеччини надходить перша важлива та обнадійлива інформація . Гітлер програє, напад на Росію був помилкою, і війна скоро закінчиться. 19 липня 1944 року на вулицях Сокаля з’являється Червона Армія. Для євреїв, які переховувалися з Гамалайовою, це означало кінець двадцятимісячного кошмару. Вони могли покинути свій схрон і розпочати віднова своє життя. А що ж з Вільгельмом ? Росіяни знайшли дизертира і розстріляли німецького солдата, який вижив завдяки Франчесці ,переховуючись майже два роки на фермі Пані Галамай....
До початку Другої світової війни у Сокалі проживало понад 6000 євреїв. Вціліло 30. З них 16 врятували мати і дочка Франческа і Гелена Галамай. Ви лише уявіть собі переховувати євреїв знаючи ,що за це розстріл на місці без суда та слідства .Мало того неподалік від господарського двору буквально поруч розміщувались кошари вояків вермахту. Для Франчески і Гелени важливим було не походження втікачів, а той факт, що їм загрожує небезпека і що лише вони можуть їм допомогти. Коли в 1939 році німці захопили Польщу у Сокалі, життя все ще було спокійним. За пактом Гітлера зі Сталіном Сокаль знаходиться під радянським впливом, і війна сюди не доходила,Таким чином, незважаючи на війну, життя в Сокалі проходить спокійно, і людей більше турбують мирські та повсякденні справи, ніж злочини нацистів. Однак лише до часу. У 1941 році Гітлер порушує угоду зі Сталіним і нападає на Росію. Перші постріли (розстріли)лунають на вулицях мирного Сокаля зі самого ранку першого дня війни,це страти випадкових євреїв . Одного разу Франческа стала свідком страти єврейської жінки на одній із вулиць.Сокаля. До міста прийшла війна. У місті все ще живуть поряд українці, поляки та євреї. Сварки немає, але відчувається напруженість між народами. Поляки тримають дистанцію до українців, ті - до поляків, і обидва народи ставляться до євреїв дистанційно. Коли німці 15 жовтня 1942 році створюють Сокальське гетто ізолювавши євреїв Франческа мати Гелени наважується на відчайдушний крок. Оскільки наречений її дочки Гелени має добрі стосунки з німецьким комендантом, вона запрошує його та його дружину на вечерю. Сусіди розносять чутки, що Хамалай співпрацює з німцями. В цей час коли за столом сидів комендант Сокаля Франческа вже ховала свою першу єврейську родину на горищі у свинарнику. Для того, щоб відвернути увагу ще більше, Франческа Галамай виступає з антисемітськими гаслами в громадських місцях і повільно перетворюється на монстра та тою, що співпрацює з німцями в очах своїх сусідів. 27 травня 1943 року,коли гетто було ліквідовано, німці вже розстріляли 3000 євреїв. Ще 3000 відправляються до табору смерті в Белжеці. Близько 30 з 6000 сокальських євреїв врятувались втікаючи з гетто Половина ,16 з них завдяки зусиллям Франчески та Гелени Галамай ховаючись на фермі .
19 липня 1944 року на вулицях Сокаля з’являється Червона Армія. Для євреїв, які переховувалися у Галамай, це означало кінець двадцятимісячного кошмару. Про Франческа Галамай в Україні мало говорять. Коли перелічуються списки людей, які допомогли врятувати єврейські сім`ї від знищення, її ім`я з`являється не дуже часто. Забули,мабуть.А малиб пам’ятати ...дописувач_
.
якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити напишіть адміністратору: заповніть
HTML форму
НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ
