освіта
У нашій пам’яті вони назавжди залишились
Вся Україна 18-20 лютого у жалобі схилила голову, згадувала своїх Героїв, які полетіли Небесною Сотнею в небесну далечінь, а також Героїв страшної війни, яку називають АТО. Не залишились осторонь і учні Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІст.№2-ліцей». Старшокласники провели радіожурнал-реквієм « Небесній Сотні присвячується», дев’ятикласники поклали лампадки та квіти до панно «Небесна Сотня» та меморіальної дошки пам’яті Романа Лагна., випускника нашої школи, учасника Революції Гідності та АТО, який загинув 9 січня 2014 року на Сході України. І саме світлій пам’яті Романа присвячений виховний захід «Вони у нашій пам’яті залишилися», який підготували та провели учні 9-10-их класів під керівництвом Походенко Ірини Степанівни(вчитель історії), Базарко Ганни Євгенівни (вчитель музики), Мигасюк Галини Мирославівни (заступник директора).І полилися тужлива «Пливе кача», зворушлива «А я живий», душевна «Ангели майдану» , вражаючий реквієм «Пам’яті небесній Сотні», ліричні, щемливі поезії «Ти бачив, як ангели в небо летіли», «Жінко, чого ви плачете…», «Дві душі». Учні декламували «Брати мої, невинно убієнні....» , ледве стримуючи сльози.Дорогими і шанованими гостями пам’ятного дійства стали батьки Романа Лагна – Іван Степанович та Надія Романівна. Щемить душа, завмирає серце, скапує віск, а очі, сповнені слізьми, виплакують свої жалі. Біль пекучий, пронизливий, але зціпивши зуби, слухаєм про головне : про життя Сина, про становлення Героя , і немов бачимо його поруч. Бо пам’ять про нього жива. Материнські слова – молитва про найдорожчу для неї людину - сина,якого забрала жорстока війна. Він був народжений для життя. Мріяв, щоб в Україні всі жили щасливо, боровся за це , віддав найдорожче. Слухаючи маму, в очах учнів читаю : «А чи зміг би так я ? Чи не побоявся ?». І у кожного своя відповідь. Пророчо-мудрі і сповідально-чесні слова Лагна, сказані побратимам : «Ми переможемо! Ми відвоюємо! Ми змінимо світ на краще!». Він не помер у душах наших, бо, як живий, крокує поруч, йому звіряємо свої помисли, на нього рівняємось, до нього поспішаємо на розмову. Батьківське горе не зрівняти ні з чим, його не омиє час, його не зцілиш та його можна розділити навпіл. І наші учні та вчителі завжди будуть раді вислухати, зрозуміти , розділити цей біль.
Медалі у руках батьків... Їх обережно роздивляються діти, немов торкаються пам’яті. Кожен хоче хоч трохи бути схожим на нього – Романа Лагна!
Страждав, кохав, ростив, плекав собі він сина,
Тепер гордиться батьком сирота – дитина.
І оживуть степи, озера і блакить,
Зігріє нас усіх в єдину мить,
І подарує всім Господь любов і силу !
Герої не вмирають- в нас плекають віру!
І вірить, що загинув не дарма,
Так, буде мир, закінчиться війна!
Тріфонова Орися Левківна, вчитель української мови та літератури Мигасюк Галина Мирославівна, заступник директора Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІ ст..№2-ліцей»
Відділ освіти сокальської РДА
якщо Ви хочете додати, заперечити чи обговорити напишіть адміністратору: заповніть
HTML форму