** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: Громадські організації::"Українська Молодь – Христові"::

"Українська Молодь 
                    – Христові"

"Українська Молодь – Христові"

молодіжна громадська організація
Сокаль і Сокальщина :: Громадські організації::"Українська Молодь – Христові"::

Історія УМХ

Початки і джерела християнського молодіжного руху (1919-1939)

1. Політична ситуація в Галичині після першої світової війни.

Після Першої світової війни карта Східної Європи суттєво змінилася. На місці великих імперій постали націоналині держави, але не кожен народ зміг здобути и утвердити власну державність. Згідно з Ризьким миром (18 березня 1921р.) за Польщею закріплена Галичина, Холмщина з Підляшшям, західна частина Волині та Полісся. Ще частина українців входила до складу Румунії, решта - до Чехословаччини.

Політика Польщі на українських землях, поміж іншим була спрямована на полонізацію населення всіма можливими засобами, колонізацію земель осадниками з Польщі та Волині та спроби латинізації Греко-католицької Церкви.

Як бачимо з опису, політична ситуація в Галичині не була особливо сприятливою для українців, що не дивно, враховуючи статус їх як окупованих.

2.Суспільна діяльність Церкви цього періоду.

Без сумніву, стан Греко-католицької Церкви цього періоду не можна представити, не пов'язавши його з найбільшим з митрополитів— Андрієм Шептицьким.

У 1923р., повернувшись з ряду дипломатичних і пастирських подорожей у Європу і Америку, митрополит Андрей продовжує бурхливу діяльність: у 1923р. за пропозицією о.д-ра. Й.Сліпого, який випрацював статути, основує богословське наукове товариство, і зобов'язується йому фінансово допомагати у розбудові бібліотеки, музею та у видавничій справі. У 1928р. о.д-р. Сліпий Й. Опрацьовував статути Греко-католицької Богословської Академії, який митрополит затвердив і видав грамоту на заснування.

22 жовтня 1930 р. митрополит звертається до вірних із закликом організувати Католицький Союз. 1 січня1931р. відбулися перші загальні збори КС.

Більш організованим мирянським рухом була Католицька Акція, що займалась світським апостольством в Католицьких організаціях у співпраці з Церковною владою.

Центром був Генеральний (Архиєпархияльний) Інститут КА у Львові. Католицькою Акцією опікувався Генеральний Церковний асистент— єпископ, яким був спершу вл.І.Бучко, а потім вл. Н.Будка.

3.Приготування до свята УМХ.

Найвидатніша подія діяльності архиєпархіяльного Інституту КА— проголошення свята "Українська молодь –Христові" у 1933р. Президентом архиєпархіального Інституту в той час був Іван Бабій, секретарем – о.Теофіл Горникевич. О.Теофіл запропонував ідею проведення свята митрополиту Андрею.

Папа Пій ХІ проголосив 1933р. Ювілейним Святим Роком. Тоді в січні 1933р. архиєпархиального Інституту КА звернувся до християн із закликом згуртуватися під гаслом "Українська молодь-- Христові" (6-7 травня 1933р.).

Діловий комітет у справі приготування до свята розмістився у Львові на вул. Стрийській, 39а.

Окрім технічних приготувань, проводились активні і нелегкі переговори з польською владою. Уряд не хотів дати згоду на свято, вбачаючи політичний підтекст, тому владика І.Бочко кілька разів їздив до Варшави. І тільки за тиждень до свята дали дозвіл на його проведення.

В лютому 1933р. був опублікований "Правильник", в якому було подано деталі приготування молоді до свята. Кожен парохіальний комітет зобов'язувався вибрати щонайменше 10 учасників відповідно вишколених, віком 14-25 років., хлопців і дівчат. Деканати забезпечували провід для учасників: провідника, провідницю, хорунжого, хорунжу, священика і секретаря. Кожен учасник мав відзнаку (ініціали ХР), а група несла прапор з тими ж ініціалами. "Правильник" теж передбачував, що учасники свята стануть підставою для утворення організації Католицька Акція Української молоді (КАУМ). Свято Української молоді, що відбулося 6-7 травня 1933р. у Львові, не має подібного ні за силою духу, ні за кількістю учасників.

4. Свято "Українська молодь—Христові" 1933р.

Не зважаючи на залякування, перешкоди влади і ворожу пропаганду пішки, поїздами, велосипедами і підводами спішили до Львова прочани. Позитивною реакцією на свято стали шкільні та місцеві святкування, вітання з усього світу, не кажучи про велике релігійно-моральне піднесення вірних Греко-католицької Церкви. Свято показало якою великою силою є воля народу, об'єднана під знаменом Христа. Негативна реакція: польська преса у своїй більшості подала негативні, неточні або фальшиві відгуки.

12 березня 1933р. в Академічному Домі було скликано студентський збір за участю 250 осіб. Прийнята резолюція оголошувала, що свято є наскрізь політичне і вороже українській нації, має на меті перетягнути молодь до католицького табору і поставити в опозицію до українського націоналістичного руху; що християнська релігія має великі цінності, якщо її розуміти і оцінювати під кутом добра для української нації. Студенти постановили не брати участі в Святі. Делегат товариства "Обнова" Роман Манцібович виступив із заявою, що товариство прийме участь у святі, -- Конгрес не зреагував. Вихованців ВУЗів, не послухавши о. Миколу Конрада зі зверненнями, активно агітували молодь по селах проти Свята, часто вдаючись до неправдивих аргументів. А у самому Святі взяли участь лише 200 студентів, не враховуючи студентів-медиків. Окрім того, рішенням Проводу, товариство "Обнова" виключено зі студентського об'єднання за участь у Святі і порушення субординації.

Тільки 2 липня 1933р. було реабілітовано "Обнову" назад в об'єднання. Пояснення ворожої реакції студентства на організацію Свята знаходимо в директивах проводу Організації Українських Націоналістів. ОУН в політичному житті України представляла революційно настроєну крайню праву опозицію і мала вплив на максималістичну, націоналістично настроєну молодь, особливо, студентство.

Продовження традиції в діаспорі (1939-1990) та Україні (1990...)

Частина видатних діячів Церкви і суспільства, не чекаючи нових переслідувань покинула батьківські землі. А з ними припинили свою діяльність численні організації, товариства і переселилися за межі Батьківщини. Після ІІ Світової війни число емігрантів зросло. Вони влилися в організоване життя в діаспорі і в раніше створені єпархії.

З плином часу пам'ять про величне свято стиралася , а безпосередні учасники його поступово відходили з активного життя. Патріарх Йосиф Сліпий, спостерігаючи асиміляцію і моральний занепад молоді, з батьківською турботою закликає не піддаватися спокусам світу, не пристосовуватись до умов, а виховувати душу, плекати монаші, священичі покликання, "інакше душа вивітрюється і пустіє".

Церква в діаспорі мала дуже багато внутрішніх проблем, наприклад, мала кількість священиків і єпископів, проте не забувала про своїх братів на батьківських землях.

У 1928р.з'явилося соборне різдвяне послання ієрархів Помісної української католицької Церкви, що закликає молодь згуртуватися довкола Церкви, відзначаючи пам'ять 1933р. В діаспорі пройшло 23 з'їзди і святкування. Важливим і знаковим був з'їзд УМХ в Римі у 1983р. Проходив він 27-29 серпня в приміщенні гостин ниці "Даму Пачіс" і зібрав понад 200 учасників із Західної Європи, Америки і Канади.

Щойно у 1990 році, коли наша Церква вийшла з підпілля, була відновлена діяльність УМХ. Тоді відбувся ІІ З'їзд УМХ з участю близько 40 тис. Учасників. Цей з'їзд засвідчив живучість християнської ідеї серед молоді, щире зацікавлення та бажання працювати на славу Божу та добра свого народу.

Ідея першого З'їзду УМХ в незалежній Україні в 1990р.—ініціатором був Борис Ґудзяк, якого назвали "хресним батьком" зирянського молодіжного руху. Спробою сил стали малі реколекції для молоді в храмі Преображення. З допомогою о. Андрея Хирівського і Крип'якевичів вони пройшли у Світлий Понеділок 1990р.—це була євангелізаційна програма, що включала ці проповіді (їх проголосив Борис Ґудзяк) і три пісні. П. Іванка Крип'якевич зробила 6-7 афіш, організувала невеличкий хор—і церква Пре ображення Господнього була переповнена.

Після цього виникла ідея провести тиждень християнської культури в Україні, що з великим успіхом пройшов 6-12 вересня. Програма мала на меті потрійне завдання: зблизити молодь, дати кульмінаційну подвижну програму і сконцентровану програму на специфічні теми. Кульмінаційним моментом програми християнської культури був з'їзд "Українська молодь—Христові" 8-9 вересня, який проходив під гаслом "Шукаймо стежок Христа".

Другий З'їзд відбувся 2-4 липня 1993р. і був скликаний вже організацією УМХ на честь 60-річного ювілею свята УМХ 1933р. На Другому З'їзді, зокрема, було вирішено проводити подібні зібрання кожних три роки.

1996 р. і 1999р. відбулись ще два З'їзди. В останньому взяли участь не лише УМХ а й Християнська Молодь Києва (7 церков).

Метою організації сьогодні є об'єднання молоді для пропагування християнської моралі, поширення християнського світогляду, популяризація в молодіжному середовищі християнського способу життя.

УМХ у м.Сокалі

24 вересня 2005р. відбулись установчі збори Сокольської міської організації УМХ у складі 13 чоловік, на яких було прийнято рішення про створення у Сокалі осередку молодіжної громадської організації "Українська молодь—Христові". Зразу ж відбулись вибори на керівні посади організації та затверджено статут.

На даний час дійсними членами УМХ в м. Сокалі є 15чол. (учні Сокальської гімназії та молодь собору св.ап. Петра і Павла), голова осередку— студентка Українського Католицького університету Антонюк Оксана, а духовний наставник— о.Володимир Августинський.

УМХівці зразу ж взялися до праці. 19 грудня, за бажанням батьків, до малюків м.Сокаля постукав у двері справжній св.Миколай, який приніс їм повний міх подарунків і взяв обіцянку завжди бути слухняними. А 7 січня молодь ходила з Вертепом у домівки сокальчан і сповіщала радість Різдва Христового. Крім того, члени УМХ збираються щотижня на духовні бесіди з о.Володимиром, або гостями організації.

Найближчим часом УМХ планує зробити презентацію роботи осередку в школах, приєднатися до організації свята з нагоди 60-річчя Львівського Собору, а на час Великого Посту готує триденні реколекції для молоді міста з о.Мартином Хабурським, ігуменем монастиря ЧСВВ

 

 


Про нас

Історія УМХ

Присяга УМХівця

Річна програма роботи в УМХ

Витяг зі Статуту

Протокол установчих зборів

 


З 1 по 10 серпня 2006 року був реалізований перший спільний проект УМХ м.Сокаля з осередками інших міст. Це проект духовно-мистецького табору. Серед основних завдань табору було ознайомлення учасників табору із західноукраїнським фольклором, з українським гончарством, проведення духовних бесід та практичних тренінгів із підготовки лідерів, вивчення нетрадиційної медицини та ін.


з 10 по 16 липня 2006р.Б.
Цього літа члени Сокальського осередку УМХ мали нагоду бути учасниками табору в м.Яремче Ів.-Франківської обл., що відбувався в стінах студитського монастиря


з 31 березня по 2 квітня 2006 р.
Великопосні Реколекції для молоді з о.Мартином Хабурським


12 березня
в м.Сокалі з ініціативи осередку «Українська молодь—Христові» (УМХ) відбувся вечір-пам’яті Псевдособору 1946р


 


RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
08:44, 20 січня 2018 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464