ПОЗБУВАЙМОСЯ БІД

Фермери в нас, фазендери...
Що поробиш? Такий час.
Ще є ниці рекетири,
Що грабують їх і нас.
І гарант нам дулі тиче
Впевненіше з року в рік.
Зве „придурью”, в рабство кличе
Лихотворний чоловік.
Напрям визначивсь до ринку
Партіями всіх мастей...
Кожен рве до себе ринку,
Всякий пнеться до властей.
Конституцію прийняли,
А порядку – ані-ні.
Клани прихватизували
Держбагатства основні.
Ще й, червонопіднебінні,
Двоязичія хотять,
Сіють смуту в Україні,
А пора їх в шию гнать.
Нас Москва бере на кпини
Тисне газом щораз більш.
Хто зупинить ту лавину,
Що висмоктує з нас гріш?
„Старший брат” у Крим в’їжджає,
Мов до рідного Кремля,
Нашу мову зневажає, -
Кожне слово викривля.
Люд втікає з України,
Шука виходу із бід...
Позістались на руїні
Хворий, дід та інвалід.
То рятуймо Україну
Від злодіїв і хапуг,
Щоб не змогли нас москвини
Гнати за Полярний круг.
Постараймось, щоб бидлини
Наш не руйнували лад,
Незалежну Україну
Не тягнули б вже назад.
І народ – господар гідний
Збереже добро, як слід,
Назавжди держава рідна
Буде звільнена від бід.