УТІКАЙ ЖЕ, ВРАЖЕ!

Поки в кріслі ти, руда нікчемо,
Усіх песиголовців більшовицьких
Табачник воскресить разом з Щербицьким –
І потихеньку до Москви підемо.

Не жди, коли тебе ми проженемо, -
Злий президенте, добрих справ не рицькай,
Не шкодь Вкраїні, як погана кицька...
Людину замість тебе оберемо.

Бо ти, державну виссавши коровку,
Народ штовхнув у злидні, „рускін сину”,
І в путінську ведеш нас кучмоловку.
Весь світ від тебе відсахнувсь. Нам стидно.
Скоріше визнай сам свою провину:
з тобою, людям просвітку не видно.