СЛОВО ПРО ХУДОЖНИКА

            СЛОВО   ПРО   ХУДОЖНИКА
                                                                        Муз. А.Пігеля

 
~1~
             1.    Йшов художник якось містом
                    І у зорянім намисті
                   Дівчину зустрів,
                   Його серце полонила
                   Неймовірно дивна сила              2    
                   Із-під її брів.

           2.    Мабуть, рік шукав щоднини
                 Образ милої дівчини,
                 Та змирився з тим,
                  Він узяв свого мольберта 
                  І малює її вперто                          2
                  Пензлем золотим.             

3.    Личко матово-рум`яне,
Злоті коси в його пані,
Очі - океан...
Зваба вуст уяву будить,   
Ніжки - диво, пишні труди,              2 
Ще й шляхетний стан.   

4.    Мов в жар-птиці, одяг в неї,
Він квітучі орхідеї, -
їй до стоп кладе...
А не вздрить тої дівчини,        
Що тривожить сни понині, -          2
Хлопець - пропаде.