МЕДОМ ХЛІБОМ ПАХНУТИ

           МЕДОМ  ХЛІБОМ   ПАХНУТИ

                                                                          Муз.  З.Сковрона                                                                                          
 ~1~

          1.    Гей розмай-доріженько, простелися вдаль,
                 Звідки вже не виглянуть лихо і печаль,
                Заврунися обабіч садом молодим, -       
                Україні звільненій причини ходи.                        2   

          2.    Кату не скорилася, знялась із хреста,
                 На шляху відродження, в злигоднях зроста,
                 Бо тінь із минулого, з під`яремних літ     
                Сипле в очі розбратом, навіває бід.                        2


3.    Ще й Чорнобиль дихає смертю на весь світ,
Над святим Славутою в`яне білий цвіт...
Так стелись, доріженько, а голубі віки,     
Щоб Вітчизні дорогій день був не гірким,         2

4.    В вишиванці зоряній, в пахощах лілій,
В мирі до добробуту крокувати їй,
В рідну мову втілювать солов`їний спів,    
Хай загра трембітами, кобзами степів.             2

5.    Життя славить мудрістю роду козаків,
Медом, хлібом пахнути в просторі віків,
Зацвісти калиною, сонцем, чебрецем, -     
Хай її весь світ віта радісним лицем.                 2