ЗАБУЗЬКИЙ ВАЛЬС

                                           ЗАБУЗЬКИЙ    ВАЛЬС
 ~1~
1.    На просторому лузі віддзеркалилось в Бузі
У садочках і квітах моє рідне село,
Воно зветься Забужжя, я люблю його дуже,
Бо мені від дитинства за колиску було.   

2.    Мені жити тут мило, в ньому люди щасливі,
Де покращують долю молоді парубки...
І дівчата в нас гожі на лебідоньок схожі,      
Що прикрасою стали для моєї ріки.

3.   Все Забужжя радіє, бо здійснилися мрії
Поколінь під`яремних, що страждали в віках,
І тепер наша воля, розірвавши окови,   
Розцвіта як троянда в наших дужих руках.