НАД БУГОМ
*~1~
1. Вечір в небі зорі порозносив,
Ще й поклав півмісяця між них,
Повелів їм посріблити роси
І купатись в хвилях водяних.
Приспів:
Буг всміхався вербам кучерявим
Зорями усіяний, радів –
І голубив лебедів ласкавих,
Що пливли замрійно по воді
2. Пустотливий легіт вмовив тишу
На спочинок посеред садів,
Вклав її на віти й ледь колише,
Начуваючи дівочий спів.
Приспів.
3. Ніч зотліла в небесах барвистих,
Стелиться серпанком зверх дахів,
Губляться зірниці, як намисто,
В щебеті розбуджених птахів.
Приспів.
4. Наче кануть в синяву прозору,
В високості поховались вмить, -
Лиш блідавий місяць з осокору
Про красу зі мною гомонить.
Приспів.
|