МОЯ М А М О

Я бачу Вас у снах, мов наяву,
Як того ранку в хаті на порозі,
Ви зчудувались, мамо, що живу,
І піднімали руки у тривозі.

Пригадую по довгих вже роках,
Як схоплено мене під синім бозом,
В мене були кайданки на руках,
На Ваших же очах - великі сльози.

Ви комуняк катами нарекли,
Бо як інакше?.. Вони ж того варті.
Від люті бісились більшовики,-
Наші серця були в великім гарті.

І Ви, і я вже більше не зійшлись,
І вже не зійдемось, - хіба душевно,
Та я із Вами знову, мов колись,
І муки ми терпіли недаремно.

Мамо! У снах Вас бачу, як живу,
Цілую спрагло Ваші руки теплі,
В мій світ вертайтесь, серцем Вас зову,
З казахського закуреного степу.