Як на те, то я вже дідо
** * *
Як на те, то я вже дідо, та вибачте, люди:
Від моєї Катерини моя душа блудить.
Приглянулась мені пані, молода павичка,
І прокинулася в мене кавалерська звичка.
Я її по-джентльменськи вклонився низенько:
-Маєш гроші?-каже,-діду, погрію серденько.
Мав з собою сто доларів, без зелених - горе,
І була в нас предовгенька содом і гомора.
А коли прийшов додому, до рідної хати,
Мене моя Катерина не могла впізнати.
Вже до тої красунечки, клянусь вам, не піду,
Бо ще свою Катерину доведу до СНІДу.
|