ЧОГОСЬ НЕ ДОБАЧИШ

ЧОГОСЬ НЕ ДОБАЧИШ
Носив у серці образ Марусі,
Про неї мріяв, у снах леліяв.
Думав, зійдуся,- не надивлюся...
І мені вдалась моя затія.
Ангельський голос, погляд - богині,
Губки рожеві, віченьки сині,
Личко рум’яне, зубки біленькі,
Душа з легенди у Марусеньки.
От так гадалось, коли кохалось,
А придивився, як одружився.
Перемінилась моя Маруся,
Мов злого духа її боюся.
Голос і погляд, наче в левиці,
Уста ядучі, очиська злючі,
Пудра на лицях, зуби - тигриці,
Душа чортяча, серце собаче.
Чим не вгодив я своїй красуні?
Вбранням, чи грішми, а чи коханням,
Що розладнались сімейні струни.
Чи їх настрою, щоб грали файно?