ЛИШ ГАВКІТ ПО СЕЛУ

ЛИШ ГАВКІТ ПО СЕЛУ
(байка)
Гієна злиться на Рябка,
що той, гарикнув на Шакала,-
Куснув за хвіст його злегка,
Аж кров зміж шерсті заблищала.
Рябкові геть, не по нутру,
що тим Шакалам всього мало,
І вже річницю он котру
Шакала чубить він зухвало.
Бо не привик коритись злу,
Який прижився коло хати,-
Та йде лиш гавкіт по селу,
а сам на ланцюгу прип’ятий.
Мораль в цій байці прегірка:
Господар не сприя Рябкові...
Чи шкіра в нього затонка?
Чи сам на рекетській основі?