ВИТІВКИ ОСЕНІ

ВИТІВКИ ОСЕНІ
Осінь холодом диха, жовтить верби зелені,
В різнобарв’я вдягає груші, вишні і клени,
Огортає в тумани ріки, степ і діброви,
З дерев листя багряне кида в трави шовкові.
Пошепталася з вітром, він злетів на хмарини,
На осінню палітру сипле срібні краплини,
Снує бабине літо по полях опустілих
І ховається в квітах, в хризантемах розцвілих.
Водночас гне тополю осені на потіху,
На дубах колихнеться, а дубам не до сміху;
До вершин їх безлистих приворожує хмари
І в калини з намиста обриває стожари.