НА ВІСТРІ ТИСЯЧОЛІТЬ

У дві тисячі перший рік прийшли ми,
Чорний біль лишивши на порозі,
Щоб не йти у розбраті, в тривозі
У світ, що йде дорогами новими.
Серцями злиймось: станемо міцними,
Позбувшись рабських на душі корозій,
Що прихопили на ворожім возі -
І нас вперед дух нації вестиме.

Оновлюймось колядками, піснями,
В єдиній вірі душі возвеличмо, -
І в Україні власними руками
Добро і благо мудрістю косичмо.

Нам Бог не дав померти в лиховерті -
Дав жити незнищенними в безсмерті.