НАШІ РОКИ ДАВНІ

НАШІ РОКИ ДАВНІ
Ой, налиймо чари та налиймо повні
І згадаймо, любі друзі, наші роки давні.
Роки незабутні – партизанську днину,
Як ми в боях захищали рідну Україну.
Як “мітлу червону” тут, то там ламали
І як банду ковпаківську із гір проганяли.
З ворогом підступним, з ворогом лукавим,
Ми боролись по-геройськи хоч було нас мало.
Могили встеляли нашу землю, браття,
Світом слава гомоніла про наше завзяття.
Ворог повивозив українські села
І про нас трубів на весь світ брехні невеселі.
Руйнував культуру, скрізь чинив руїну,
І в колгоспне рабство кинув всю нашу країну
Помирали люди по сибірських тюрмах
Із надією у серці, що заграють сурми.