ЛЮДЯМ У БІЛИХ ХАЛАТАХ

ЛЮДЯМ У  БІЛИХ  ХАЛАТАХ
Лиш нас заболить, десь засмиче,
І ми із життєвих доріг
Схвильовано лікаря кличем,
Щоб нас від недуг оберіг.
    І мчить допомога чимшвидше
    Життю врівноважити біг.

Приходять шоднини в палати,
Світліші за денну ясу,
Спасителі в білих халатах,
Що хворим здоров’я несуть.
    А з ними надії крилаті
    І років життєвих красу.

-Мій лікарю!, - просить бабуся...
І пульс вже під пальцем струмить,
Дідусь із неволі вернувся,-
Медсестри рятують щомить.
    Завжди на наш зов відгукнуться,
    Наш біль у їх душах болить.

Звеселює хворим обличчя
Приплив свіжих сил до грудей,
В мольбах вони, в мріях величать
У білих халатах людей,-
    Здоров’я і успіхів зичать
    Для них і для їхніх дітей.