НА ВІСТРІ ТИСЯЧОЛІТЬ

НА ВІСТРІ ТИСЯЧОЛІТЬ
У дві тисячі перший рік прийшли ми,
Чорний біль лишивши на порозі,
Щоб не йти вже більше у тривозі
У світ новий дорогами старими.

Злютуймося, зробімося міцними.
Рабоколінних збудьмося корозій,
Що підхопили на ворожім возі,-
І нас ввіки дух нації вестиме.

Оновлюймось колядками, піснями,
В єдиній вірі душі возвеличмо,-
І в Україні власними руками
Народне благо щедрістю косичмо.

Нам Бог не дав померти в лиховерті –
Дав довго жити у безсмерті.