А БУЛА Б КОРИСТЬ

А БУЛА Б КОРИСТЬ
Зів’яв ти, як у спеку лист зелений,
І твердь згубив, мов піщана скала,
А була б з тебе користь немала,
Коли б не пив, як вуж, вино черлене.

Скоро торкне зима лицем студеним,
Що памороззю в чубі зацвіла...
І ти не будеш вартий помела,
Бо знищило тебе життя шалене.

У пустощах рятунку не шукай,
Хай совість блискавкою в душу гряне,
Бомжа, п’яничку з себе виганяй
І дух твій сам супроти зла повстане.

А як відродиться в тобі достойний муж –
Утрачене завзяттям надолуж.