ЗАДУМА

ЗАДУМА
Задуму шлю у синє море,
В хвилях відшукую віки,
А хвиля хвилю дибить вгору
Й гойдає чайок залюбки.

В широчині морській безкраїй
Проміння губить сонця схід
 І ми, йдучи життям, лишаєм
Свій добрий чи лукавий слід.

Бездоння неба голубого
Морську висвітлює глибінь,
А он, із берега крутого,
Зозулі голос лине в синь.

Йдуть роки мовчкома в минуле,
Вже гасить молодість вогні,
То скільки накуєш, зозуле,
Зустріти весен ще мені?

Морською чайкою злітає
Незабуття прожитих літ,
І хтось - колись за виднокраєм —
Мій,  може, відщукає слід.
            1966 р. Євпаторія.