АНАТОЛІЮ ПІГЕЛЮ

АНАТОЛІЮ ПІГЕЛЮ
Я повернувся з демонських країв,
Було журою серце оповите,
Та мріялось піснями день будити,
І ти поміг, щоб скрес над Бугом спів.

“Ранкова свіжість” линула з полів,
І “Дзень-дзелень” співали в школі діти,
І козачата маршем йшли, мов квіти,
В Сокаль несучи славу козаків.

Молодшими з тобою ми ставали,
Під прапором свободи день яснів,
На людських лицях меншало печалі.

За той час зграя вбивць і паліїв
На нашу волю зусібіч напала...
Піснями їм смертельні вирвем жала.