ВВІЙДИ У НАС БЕЗСМЕРТЯМ

     
Вщерть перейнявшись всенародним болем,
Ти свій народ до волі вперто вів
Та він ледь йшов, мов гурмище рабів,
Хоч ти світив дорогу Чорноволе.

Твоєю кров’ю оросилось поле,-
Вродить пшениці пам’ятний засів*...
Тож-бо - причастя українцям всім,
Ввійди у нас безсмертям, наш соколе.

Тьм’яніли зорі в небі України,
Жахнувся світ у березневу ніч,
Як ти упав на грані протиріч.
Сум ліг на серце кожної людини, -
Раділи потай недруги лукаві,..
Ти ж переміг їх в смерті, Вячеславе.
*В момент аварії із машини висипалась пшениця, згодом засіяна на фермерськім полі, щоб у вигляді хліба перейшла у дух народу.