Ж О Р ЖИ Н И

Ж О Р ЖИ Н И                            
Посміхнулись до мене жоржини
Полум’янистим чаром багать,
Заряхтіли в них барвно росини,-
В душу ллють з юних літ благодать.

Приспів:
Жоржини, жоржини - квітучі перлини,
Ваша пишність мене звеселя,
Коли з вами в замріяність лину,-
Менше смута життя спопеля,

В сяйві променів ніжаться квіти,
Що їм сонце з висот посила,-
Чим не міг дуже довго радіти,
Хіба в снах ловив ласку тепла.

Приспів:
Жоржини, жоржини, в снігах на чужині
У зажурі я згадував вас,
 І ставали світліші години
В царстві тюрем, олжі та образ.

О, жоржини, ви в пам’яті досі...
В партизанські йдучи мандрівки,
Я заплів вас коханій у коси,-
Попрощавшись на довгі роки.

Приспів:
Жоржини, жоржини, кохання не гине,
А сія, як під сонцем роса,-
З днів визвольних у вічність поплине
Яскравіше, ніж ваша краса.