ТОБІ ПІСНЮ СПІВАЮ

ТОБІ ПІСНЮ СПІВАЮ     
Неба дивна краса, наче в тих океанах,
В твоїх милих очах так принадно сія,
Як йде сонце в зеніт, як підводиться рано,
 І як падає в ніч, найдорожча моя.

Мов з криштальних джерел, з них блаженства нап’юся
І ще дужчий стаю, і зростає снага,-
Твоїм болем навпіл і журбою ділюся,
Бо любов поміж нас, мов життя, дорога.

Айстрів барви живі заворожують осінь,
Та як серце щемить, вона входить у сни,
Але весен тепло в нас нуртує і досі,
Повсякчас зігріва, як в снігах чужини.

У державі своїй тобі пісню співаю,
Вона в простір зліта з уст розкутих, мов птах,
Під знаменом звитяг в неповторнім розмаю,
Розквіт щастя ловлю в твоїх добрих очах.