ОЛЕНІ ТЕЛІЗІ

Як досягла, Олено, віком літа,
Тебе ідея в Київ завела,
Там через зраду ти зазнала зла,
Там гітлерівець звів тебе зі світа.

Більш копи літ з тих пір народ відмітив,
Як над Дніпром жахіттям смерть ревла,
Де ти життя за волю віддала,
Щоб щасно жилось українським дітям.

Молилася за Крути, за Базар,
Що ганьблені червоною Москвою,
А ниций фріц тебе пхнув в Бабин Яр.

В ярі тім сяєш квіткою живою, -
Своїм геройством будеш нам світити,
Допоки буде Україна жити.