ТИ МЕНЕ ПРИЧАРУВАЛА
*ТИ МЕНЕ ПРИЧАРУВАЛА
Ти мене причарувала,
як цвіла весна,
А для тебе був лиш спалах
в сизокрилих снах.
Я коханню зводив крила
скільки було сил,
Ти його не пощадила,
кинула у пил.
Пророста полин гіренький
на коханні тім
І притлумлює в серденьку
почуття святі.
Час минає безупину,
жовкне зелен-лист,
А мене гнітить щоднини
твій облудний хист.
Надвечір’я на порозі,
а ти все одна,
Як калина на морозі,
як надія в снах.
Зваблива краса зів’яла,
чари відцвіли,
Мрії, що навіщувала,-
в спогад відпливли.
|