ТАНГО ВІРНОСТІ

ТАНГО ВІРНОСТІ
Коли ми запізнались,
    зорі нам посміхались
І каштани над нами
    вихвалялись свічками.

Квітли мрії манливі
    юним нам і щасливим,
У цвітінні веснянім
    нас з’єднало кохання.

Віє лагідний вітер,
    пестить трави і квіти,-
По тих квітах і травах
    підем в літо ласкаве.

З нами спогади линуть,
    наче запах жасмину,-
Вони нам в надвечір’ї
    засіяють сузір’ям.

А як листя багряне
    опаде із каштанів,
Усміхнешся, кохана,
    і знов весни настануть.

Я твій усміх лелію,
    він у серці зоріє,
Повсякчас пломенисто,
    як перлина в намисті.