РІДНЕ СЕЛО

РІДНЕ  СЕЛО
Рідне село, свідку прадавніх літ,
Величних днів і тяжких лихоліть,
В визвольних битвах причетне ти було,-
Перед тобою схиляю своє чоло.
Душу зігрій і молодість моя
Засяє з давніх літ, як та зоря,
Де, мов метелик своїм життям радів,
Не заглядаючи у вир майбутніх днів.
Час, здиблений плюндруючим крилом,
Метнувся вихором понад селом,
Життя нівечив, народ в неволі млів,
Ворожий меч мене й села не пожалів.
Віру батьків й свого села красу
З любов’ю щирою життям несу,
Хай в надвечір’ї відродження теплом
Лунає спів мій над рідним моїм селом.