СТРАДНИЦЯ

СТРАДНИЦЯ
Дівчино з Карпат, о, невільнице!
Живи вічно в серці моїм,
В тебе муку ллють нелюди ливцем.
А ти не скорилася їм.
Ти чекістами кинута в ІнтЛаг,
Бо била з УПА ворогів,
Щоб Галичина вільною була,
Щоб в ярмі народ наш не млів.
Поряд в смертю йдеш - табір, як удав...
Голод, глум й мошка, де не стань –
Наче сам лихий кату руку дав.
Щоб нам збільшити струм страждань.
Не злічити бід, міри злу нема
На твоїм віку молодім.
Біла ніч мина, вже вихрить зима...
Чом не вдарить в пекло те грім!
Не зів’янь в журбі, заспівай собі
Про свій рідний край - сум гони,
Не заплакуй їх - очі голубі
Серед дикої чужини.
Героїчний шлях твій, невільнице!
Світом пронесу образ твій:
У руках кайло, в гордості лице,
Поруч конвоїр наче змій.