ПРОТИСТОЯННЯ

(пісня)
Заграви над Карпатами,
 над спаленими хатами,
Над краєм всім, над кручами, -
 чому ж ми катом мучені?

Від жахів люди сльози ллють,
 їх в тюрми садять, вдома б’ють...
Грабують вбивці села їх,
 над ними чинять глум і сміх.

Полилась кров потічками,
 Черемошем і Тисою, -
Мруть Івасі з Марічками,
 їх смерть брехня вколисує.

Хитає сум смереками,
від лементу земля гуде,
Сибірами далекими
люд галицький в ярмі іде.

Криваві на снігу сліди,
на храмах зламано хрести...
Будь милостивий, Господи!
Від згуби край наш захисти.
    1946 р.