ВІКТОРУ МАТЮКУ

ВІКТОРУ  МАТЮКУ
   В день відкриття пам’ятника в його рідному селі - Тудорковичах.
Вклонімся низенько, тудорковичани,
Великому мужу в цей пам’ятний день,
Що в галицькім краї став славним Бояном
І знісся високо на крилах пісень.
Крилець соколиних Ти дав йому, Боже...
Безсмертям окрилив отця Матюка
І правду поставив в душі на сторожі,
Щоб бачив, як люд гне недоля гірка.
Він мову батьківську підніс в небо чисте,
В колядці прославив, в піснях золотив,-
Його в селі ріднім вітаймо врочисто,
Він нам допоможе в братерстві зрости.
Іде понад Бугом у світ Україна,
Вже вільна! А злидні ув очі глядять...
Та звуки співця, доторкнувшись людини,
Вдихають наснагу і жити велять.
Минуле сіяє у нього з обличчя,
На ньому любовно дух божий застиг,-
Його путівцями в майбутнє нас кличе,
До звершень великих, до нот і до книг.
Візьмімось за руки, тудорковичани,
 І сили єднаймо навколо співця,
Тоді ми побачим, хто зве нас в оману,
І в вірі з любов’ю прославим Творця.
            22.08.1993 р.