** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

457

*

наступи і відходи, маневрування, несподівані сутички вносили цікавість і азарт. Але гра затягувалась, не все ішло так гладко і він, майор Віноґра­дов, падав теж жертвою помилки — зле оцінив доноси сексотів: падали люди! Він не жалів за ними — війна війною! А ця своїм завзяттям чи не гірша справжньої! Майор вміло підставляв тих, що „в’язнули“ у таку си­туацію, коли невдаху привозили „ножкамі вперьод“. Оте „ножкамі впєрьод“ він лиш сам собі повторював, бо такої насмішки ніхто не пробачив би йому. Свої ж образи майор сплачував швидко і безцеремонно. Так скінчив бойовий капітан, що посмів кричати йому, що він, Віноґрадов, ховається за спини, як це робили під час останньої війни: „Ви, паршивиє жіди, пряталісь на юґе, в Ферґанє! А честний русскій народ паґібал!“... Він мовчки слухав п’яного капітана і жодна рисочка не затремтіла на йо­го обличчі. Хоча цей намагався відтак перепросити його, мовляв: „п’я­ний... што с п’яново возмьош...“, Віноґрадов не пробачив! Коли б капі­тан не був п’яним, не попав би в руки бандерівцям! А місце було геть по­гане. Господар хати, де сталась вся ота трагічна подія, був скритим до­нощиком, але і з лісом не пірвав зв’язків. Того сексота майор мав давно у своїй пам’яті. Кращої пастки для „боєвого капітана“ і не придумаєш! Все пішло з димом: капітан, четверо солдатів, що були з ним, господар хати — одинокий свідок, Богу дякувати, теж! А рапорт про невдачу карального відділу читали у Львові саме ті, яким теж не подобались хуліганські ан­тисемітські жарти капітана. Хто думає, що війна з УПА іграшка, хай з дому не рипається. Тут гинуть люди! Майор Віноґрадов має успіхи у цій боротьбі, це бачать всі. А що рідко виїжджає на операції та на облави — тут нічого дивного нема. Він „оперуполномочений по борьбе с бандітіз- мом“ — це неначе штаб! А штаб рідко коли в окопах, він розробляє пла­ни. Ці плани дозрівали у кабінеті майора у сірому будинку, що його у Бібрці називають Судом, бо там колись містився австрійський суд. Тепер розбудований і укріплений будинок служив як районний відділ МВДі, рівночасно, як тюрма. Свої рішення та поради майор переправляв на­чальнику винищувального відділу. Але були ситуації, які вимагали його, майора Віноґрадова, особистої присутности. Тоді-то трапилась пригода, що примусила його переконатися, що УПА воювати вміє, а його штабні операції виглядають часом по-дитячому наївними. Пішов Віноґрадов у облаву, а сам потрапив у засідку. Згинуло двоє, а його, майора, добряче поранило, на щастя, не смертельно. Черга із фінки могла б прошити його як мішок, та кулі чіпнули лиш ноги та бік. Тепер він лікується і збираєть­ся їхати в санаторій для повного одужання. Але він вертає до своїх обо­в’язків, не дивлячись на щирі поради лікарів:

„Набірайтєсь сіл! Ета „перєстрєлка“ продлітся єщо нє адін год ... успєєтє!“. На Віноґрадова чекали трупи. Трупи тих, що їх посаджено під стіною районного відділу МВД. Хто вони? Звідкіля прийшли? Як не на­магався майор Віноґрадов знайти у своїй пам’яті якусь нитку про тих трьох, це йому не вдавалось. Слід на них обривався, наче його ніколи і не було і якби ці люди впали з неба. Дощ закидає їм в лиця холодні бриз-

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
15:17, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567