** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

440

*

Та вернімся до поїзда Рава-Сокаль.

З полегшенням усі зітхнули, коли представники „вищої раси“ поки­нули наш вагон. Особливо зрадів якийсь старший чоловік, що заникався десь у куточку. Він якось поправляв одяг, і ми з дивом побачили, що він не має атлетичної побудови, а це „скелет“, якому такого вигляду надава­ла дивовижна камізелька-шпихлір, в якій хитромудро були укладені са­ло, ковбаси та інші цінніші „стратегічні матеріали“. Винахідники хоч куди!

Перерваний приходом небажаних гостей спів у вагоні знову відновився:

„.. .Йшли діди на муки,

Підуть і правнуки,

Ми за народ Життя своє дамо..."

У два-три голоси, без фальшу, не просто, як мелодія, а як багатого­лоса присяга звучали запальні слова пісень, що закликали до боротьби за волю України, за звільнення народу з віковічних кайданів, закликали до праці на народній ниві, до бою з ворогом.

По дорозі на станціях виходять та сідають пасажири. Дивимося, а па­сажир, якого попередив кондуктор, уже сидить на старому місці. Не за­уважили ми, коли він знову увійшов до вагона. Жандармів він, певно, обійшов, скориставшись сходиною-кладкою, яка йшла вздовж вагона по зовнішній його стороні: жандарми рухались у вагоні від локомотиву, а він, хильцем, по кладці у протилежному напрямі. Проїжджаємо випале­ним лісом. Коло залізничної колії лежать повалені вагони, цистерни та локомотив. Результати авіаційного нальоту?...Диверсії?

Раптом від зірваного стоп-крана, зі скреготом та сичанням-свистом зупиняється поїзд. Чути окрики „Halt!“(Стій) , постріли, та тупіт ніг по­гоні. Знову тривога на обличчях пасажирів. Але вимушена зупинка була короткочасна — не більше десяти хвилин. Хтось із „всезнайків“ розвідав і сказав, що якийсь чоловік на ходу вискочив із поїзда, а за ним, по зір- ванні стоп-крана, кинулася німецька погоня. Та акція була коротка, бо у глибину лісу погоня боялася заглиблюватися і вернулася до поїзда. “Лови вітер у полі” сказав, усміхнувшись, усезнайко.

Свист локомотиву сповістив, що поїзд рушає. Покотилися вагони, а хтось із старших студентів продекламував Франкового „Каменяра“, і прозвучали слова:

„.. .1 кождий з нас те знав, що слави нам не буде,

Ні пам ’яті в людей за сей кривавий труд,

Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,

Як ми про `бєм її та вирівняєм всюди,

Як наші кості тут під нею зогниють.

Та слави людської зовсім ми не бажали, ..."

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
22:43, 13 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464