** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

431

*

СОКАЛЬСЬКА СОНАТА

Присвячую колишнім вчителям і учням Сокальської гімназії

Душа якого колишнього гімназиста не здригнеться від світлого болю й ніжности, зачувши те магічне і чаклунне слово „Сокаль“.

Край, де постають перед тобою видива зруйнованих церков, косте­лів, синагоги, де маскарони зирять вогнистим зором гайдамаки, де сумне руйновище колись вежочолої міської брами пам`ятає козаків визвольної війни Богдана Хмельницького, а нині при вечірньому освітленні відки­дає трепетну тінь білокрила птаха — сокіл, що стала гербом міста, де віт­ражі дивом уцілілих архітектурних пам’яток — церква Св. ап. Петра і Павла, костьолу бернардинів і каплиці Св. Миколая — дарують вам пи- санкове мереживо дивовижної краси і гармонії, де встряглі в землю висо­кого берега Бугу залишки мурів міського замку і старовинної церкви XVI ст. зустрічали Карла XII, який поспішав через Холм, Сокаль і Белз до Рави-Руської на зустріч з Іваном Мазепою, щоб домовитись про звіль­нення України від російського поневолення, мурів, які протягом останніх п’ятидесяти років служили тюрмою фашистським та большевицьким оку­пантам — від згадування про ці події серце стискається від болю.

О, Боже праведний! Здавалося колись, що шпилі тих святинь підпи­рають небозвід душі сокальців. І так є! І так буде вічно!

Музика каменю, музика пам’яті, музика історії...

Хто хоч трохи прожив тут, той почує стародавню мову сокальських кам’яниць, храмів, суворих брам, призначення котрих не замикати, а від­кривати глибини героїчного минулого України.

Тут в кожній церкві свій накрапайчик, свій туманець. У кожній кав’яр­ні — свій каганець, на вогник якого поспішають гордовито-чарівні пан­ночки і ставні паничі. Прудкі хвилі Бугу виблискують живою росою... А в заростях зачарованої ріки з весни гніздяться білі лебеді, не вгавають солов’ї, очеретяні луні, довгодзьобі кулики.

Серед безмежних пшеничних ланів, щедрих на звірину лісів і багатої на рибу ріки, сокальцям завжди жилося привільно і розкішно, і спокій буття заколисував їх. Зачаровані своїм краєм на перехресті доріг, що провадили на схід і захід, з півночі на південь, вони складали пісні і ле­генди, думали про сутність буття, і то було космічне мислення. В тому-то першооснова української ментальности.

А ще тут літають тополині заметілі і пахне медом. І тут живуть мої любі друзі, за якими мені нестерпно скучно, бо сокалець може покинути Сокаль, та Сокаль ніколи не полишає своїх дітей. І невипадково ми всі знову в Сокалі на Всесвітньому конгресі гімназистів. Головне, що попри

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
06:54, 8 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464