** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

426

*

В школі-інтернаті ми мали змогу оглянути чудову кімнату-музей, потім почастували нас другим сніданком. Супроводжували учасників конгресу весь час представник газети „Голос з-над Бугу“, надзвичайно симпатична, розумна і дієва п. Оксана Проць, поспілкуватись з якою бу­ло просто „святом душі“, і фотограф. Ми, учасники конгресу, вихідці з Угнова і Угнівщини сфотографувались на згадку. Було нас в гімназії ду­же багато, годі навіть всіх почислити, а до фотографії зібралось всього 7. Решта недожили або розгубились на дорогах життя. А ще були ми в му­зею „Людина, Земля, Всесвіт“, директор і організатор якого п. Анатолій Покотюк, людина надзвичайних здібностей, ерудиції і працелюбности, ентузіаст своєї справи, проводив екскурсію сам. Враження від музею не­забутнє.

Конгрес завершився в Народному домі „Просвіта“ чудовим концер­том, який організував районний відділ культури. Високий мистецький рі­вень учасників зворушив всіх присутніх до глибини душі і думалось, яка ж багата талантами наша Сокальська земля, які щирі і обдаровані наші люди, яка краса їхніх душ. Після концерту затримались ми всі під будин­ком „Просвіти“ і довго, довго не могли розійтись, і годі нам було пові­рити, що це вже кінець конгресу, що перед нами знову сірі будні.

Пізно вночі повернулись в „бурсу“ на ночівлю і там ще не могли за­спокоїтись. Безмежно було жаль, що втікають немилосердно скоро ос­танні лічені хвилини нашої зустрічі. А ранком, коли розходились до поїз­дів і автомобілів, щоб від’їхати, всі плакали і навіть обслуговуючий пер­сонал школи-інтернату плакав з нами, і не встидались своїх сліз ані жін­ки, ані поважні сивоголові науковці, професори чи академіки, бо це було наше свято єдине і неповторне, наша зустріч, наш спогад про юність і ві­ра в майбутнє, а разом з цим свідомість того, що зустріч ця для багатьох із нас може остання в житті.

Ми всі були безмежно вдячні керівництву Сокальського району, що так активно організаційно і матеріально підтримало нашу зустріч. Від імені гімназистів склав подяку голова НТШ у Львові, академік Олег Ро­манів.

Конгрес залишив у нас всіх справді незабутнє враження, якого ніяки­ми словами не описати. Це дійсно треба було пережити. Тут наведу слова одного із наших колишніх гімназистів, поважаного всіми і ціненого нау­ковця, який після конгресу в листі до друзів написав дослівно так: „Мені в житті доводилось пережити багато всяких конгресів, конференцій, сим­позіумів з участю світових світил в науці, але Сокальська зустріч з друзя­ми перевищує все“. А далі на плечі Сокальського району лягла важка щоденна праця над відновленням в Сокалі української гімназії. Директор гімназії п. Любов Омеляш, людина розумна, ерудована, працелюбна, з високим професіоналізмом і притаманною їй енергією взялася за здій­снення задуму.

1 вересня 1993 р. Перший дзвінок у відновленій гімназії. Знову два перші класи „А“ і „Б“. Святкування скромне, але дуже і дуже урочисте

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
17:01, 28 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567