** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

408

*

явище. На її навчальний і виховний процеси випливала діяльність усіх духовних, національних, культурно-суспільних, спортивних та ін. струк­тур, таких як, церква, читальня, „Просвіта“, „Сокіл“, „Пласт“, місцевий театр, хор і оркестр та ін.

Проте навчальна праця та й виховна визначалася насамперед про­грамами, які були спільними і загальними для всіх українських гімназій. В Програмі передбачено було функції адміністрації гімназії, комплекту­вання висококваліфікованими педагогічними силами, матеріальне забез­печення, моральний статус вчителя і учня. Навчальна програма була неперевантаженою, строге її виконання було обов’язком кожного учня. На випускних іспитах (матура), що були дуже строгим випробуванням знань абсольвента, вимагади глибоких знань. Моральне виховання, яке перед­бачало формування громадської позиції, вміння розвивати індивідуальні здібності, становлення особистости та ін., опиралося на християнських основах. Вони насправді органічно, природньо охоплювали всю сутність людини (учня) як святість, без якої людина уподоблялася до тваринного світу.

Відсутність стандартизованих підручників, як не парадоксально, зму­шувала учня всю розумову енергію зосереджувати на розвиток уяви, з допомогою якої учень доповнював своїм творчим мисленням (а не зазда­легідь накиненими постулатами) ті аксіомні, сконденсовані знання, які професор у щирій „задушевній“ обстановці проголошував у школі. Нага­дую, що гімназійні професори мали дуже високу професійну кваліфіка­цію, а в моральному відношенні були прикладом для учнів. У свою чергу вчитель максимально наближав виклад матеріалу до життєвих обставин, які у часи війни (знову ж як не парадоксально) давали йому багато прак­тичних, життєвих підтверджень. Тоді вчитель накреслював, а учень уяв­ляв і в уяві шукав шляхи до розвитку такого суспільства, такого демо­кратичного ладу, в якому людина була б господарем своєї землі, своєї долі, своєї вільної праці, що випливала б з творчого таланту і основ ду­ховної моралі. Цей процес відбувався не лише на заняттях з історії, літе­ратури, малювання, співів, хору, зрештою і релігії. Він, по суті, природ­ньо, не запрограмовано входив у методику кожного предмету, за винят­ком хіба що граматики, математики і латини, де треба було класичні те­ми „кути“, тобто вивчати напам’ять.

В даній статті я не ставлю питання розгляду української мови як предмету, оскільки це не було особливим об’єктом навчання і не вимага­ло якихось надзвичайних підходів — педагогічних чи політичних. Укра­їнська мова — добре розвинена — лексично і граматично, досконала ко­мунікативно сприймалася усім суспільством, отже і учнями як сама со­бою зрозуміла річ, як необхідність життя, праці, розвитку. Це була добре сформована універсальна літературна мова, яка складалася довготрива­ло, була нашою міцною культурною спадщиною, якою користувалися у житті і у своїй праці Іван Франко, Богдан Лепкий, митрополит Андрей

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
14:53, 8 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464