** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

403

*

Навесні 1943 р. багато хлопців із нашої сьомої кляси зголосилося до дивізії „Галичина“. Восени 1943/44 шкільного року наша вже тоді восьма кляса спорожніла. Наша товаришка Дора Ковальська виїхала з мамою до Львова. Багато наших одноклясників переходило військовий вишкіл у Гайделяґрі і тільки листовно підтримувало з нами контакт. Декотрі з хлопців пішли в лави УПА. Воєнні дії наближалися до Сокаля. Наші учи­телі прискорювали програму навчання, бо було ясно, що не встигнемо закінчити шкільного року.

Дуже добре пригадую один такий момент в січні 1944 р., як кілька нас увечері готувалося до матури у приватній кімнаті Наді Хмари і пізно вночі розходились додому. Була прекрасна місячна ніч. Я йшла додому з Тоньком Сенчиною, і було мені сумно на душі. Ми розуміли, що закінчу­ється цей відносно безжурний період нашого молодого життя і почина­ється тяжка, невідома будуччина. Багато думок тиснулось нам до голо­ви. Воєнні дії наближалися до Сокаля. Фронт був уже близько. Чи встигнемо здати матуру? Чи переживемо воєнне лихоліття? Яка доля зус­тріне наших друзів у війську, які вже тоді лагодилися виїздити на Схід­ний фронт.

Матуру ми здавали в січні. Зробили навіть фотографії до табльо, яке, на жаль, ніколи не було виготовлене. Наш батько, учасник визвольних змагань 1918-1920 рр., рішився покинути рідні землі і виїхати з родиною на Захід. Ми в поспіху залишили Сокаль і товаровим поїздом із великою групою „сокальців“ покинули це дороге мені місто.

Я вдячна Асі Пшеп’юрській-Мащак, що прислала мені спогади Тихо- на Лещука про сокальську гімназію, які друкувались у газеті „Голос з- над Бугу“. Разом із ними гейби сповнилося прохання з пісні, що ми ко­лись співали: вернулись до мене „літа молодії“. Ностальгія спонукала ме­не відшукати друзів і відновити знайомство з тими, що проживають в Україні та діяспорі. Дуже приємно було мені зустріти їх після п’ятидесяти літ розлуки.

Шкодую, що не могла приїхати до Сокаля на Конгрес гімназистів у червні 1993 р. і пережити разом з усіма цю урочисту і зворушливу зус­тріч.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
12:33, 12 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464