** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

382

*

його безплатно“... Результат був такий, що я змушений був залишити гімназію після 6-ти класів.

В той час (1931/32), коли я навчався в гімназії, особливою повагою користувався Євген Пизюр. Потім ми зустрічались з ним у Відні, де він навчався в університеті. Відомо, що він працював в університеті в США, помер в 1980-х роках. В Сокальській бурсі, яка була основним центром релігійного і патріотичного виховання, звертали на себе увагу брати Ма- ївські. З наймолодшим з них я постійно спілкувався, бо ж щоденно грали на скрипках дуети класичної музики. Старші брати також були обдаро­вані музики, а своєю зразковою поведінкою, інтелігентністю і дружелюб­ним ставленням до товаришів, завоювали симпатію усіх бурсаків. Стар­ший Дмитро Маївський ввійшов в історію наших, недавніх визвольних змагань. Він супроводжував до Львова Степана Бандеру, який прибув до Сокаля з польської в’язниці. Д. Маївський, член Проводу ОУН, загинув від ворожої кулі при переході кордону. В гімназії існував український хор, який постійно в неділю і свята брав участь в Богослуженні у церкві Св. Петра і Павла. В гімназії було організовано Марійське товариство, яке також займалося релігійним і патріотичним вихованням молоді під керівництвом о. д-ра Т. Вергуна.

Як відомо, рівень навчання в Сокальській гімназії завжди був на ви­соті. Ми українці спостерігали, що поляки-вчителі ставилися поблажли­во до учнів польської національности. Жидів учеників в нашому класі було двоє, а вчителів на всю гімназію також двоє. Викладач історії Айзенберґ в оцінках був справедливий. Згодом, відношення до українців почало погіршуватися. Протегований Варшавою директор гімназії Вітек, на відміну від свого попередника Пшиправи — запеклого шовініста, який навіть на Шевченківських святах вимагав, щоби доповідь про жит­тя і творчість Т. Шевченка виголошувалась польською мовою, був толерантніший.

Про себе хочу сказати: навчався у Варшавській державній консерва­торії з 1936 до 1939 року. В 1940 р. створив музику на тексти, взяті з жур­налів „Світ дитини“ і „Дзвіночок“, і видав у Варшаві співаничок „Сопіл­ку“ (в 1991 р. перевидана у Львові). З 1940 р. продовжував музичні студії у віденській музичній академії на факультеті композиції і диригентури. В 1942 р. познайомився з ерцгерцогом Вільгельмом фон Габсбурґом (Васи­лем Вишиваним) і був з ним в приятельських взаєминах до дня арешту в 1948 р. У 1946 р. за дорученням архикнязя Вільгельма я організував за проханням представника французького президента зустріч-переговори секретаря закордонних справ УГВР Миколи Лебедя з капітаном Пеліс’є в окупаційній зоні Австрії (біля Інсбрука). Присутні були на переговорах Аня Прокопович (Ліда Тульчин), Р. Новосад і представник французько­го президента. До речі, батько Пеліс’є колись вів переговори з Директо­рією в 1918-1920 рр.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
12:34, 12 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464