** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

381

*

Роман НОВОСАД

СПОГАДИ З ЧАСІВ НАВЧАННЯ В СОКАЛЬСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ (1932-1935)

Я, Новосад Роман, народився 1917 р. в с. Боб’ятині, закінчив 7-класову школу в м. Тартакові на відмінно в 1932/33 р. і вступив у 4-й клас польської гімназії ім. Ант. Мальчевського в Сокалі. Проживав я в укра­їнській бурсі ім. Св. Миколая, в якій мешкали семінаристи (учні учитель­ської семінарії), і гімназисти, учні гімназії. Бурсаки — діти селян, учите­лів і священиків були з Сокальського повіту, але згодом прибували та­кож учні з близької Волині.

Сніданок, обід і вечеря супроводжувались молитвою „Царю Небес­ний“ або „Отче наш“, „Богородице Діво“. Ранком бурсаки попарно від­відували церкву Св. Петра і Павла короткою молитвою і розходились по своїх навчальних закладах. Крім науки релігії і навчання української мо­ви і літератури, яку проводив о. д-р Т. Вергун, всі інші предмети викладалися польською мовою. Серед українських викладачів-Професо- рів були: д-р К. Бутринський (німецька мова), проф. Іван Рогошевський (ботаніка), потім проф. Климентій Слюзар (німецька мова). У двох від­ділах 4-го, а потім 5-го класів нас українців було 19 учнів. Жидів було тільки два учні, решта поляки.

Ми українці мали особливу симпатію до своїх професорів-українців, бо інстинктом відчували їх моральну підтримку. Рідко коли українець- професор ставив „2“ нашим учням. В гімназії був церковний хор, яким керував старший гімназист Роман Книш. В часі його хвороби проводив репетиції я, оскільки володів грою на скрипці і мав певний досвід роботи з Хором сільських підлітків у селі Боб’ятині. Виховно-патріотична робота проводилась в основному в стінах нашої бурси Св. Миколая. Ми скор­ботно відзначали трагічну смерть національних героїв, учасників нападу на почту в Городку, членів ОУН Біласа і Данилишина, переживали тра­гедію їх невдач, а також, слідкували за процесом у Варшаві після вбив­ства польського міністра внутрішніх справ Б. Пєрацького, на якому під­судні, серед них С. Бандера і М. Лебедь, відмовились відповідати польсь­кою мовою.

Якось нагрянула польська поліція в бурсу і знайшла недопущену цен­зурою українську газету для молоді (назви не пам`ятаю), переправлену зі Львова в бурсу, пізніше був судовий процес. Виновникомбув бурсак-се- мінарист. Зовсім випадково я був присутній при обшуку поліції в бурсі і мене позвали за свідка. На питання судового слідчого я відповідав по- польськи, а „виновник“ семінарист по-українськи. Потім донесли до ди­рекції гімназії, що мовляв, Новосад ігнорує польську мову, а „ми вчимо

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
22:43, 13 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464