** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

376

*

побивав тоді всі місцеві рекорди в тій ділянці. Як була нагода, старші пластуни-студенти брали нас на свій човен „Стріла“, що було для нас, молодих учнів, великою приємністю і честю. Та не всі могли цілий день відпочивати і нічого не робити. Мій сусід Юзько Караван мусив помага­ти батькам у господарстві. Тож, щоб він міг разом із нами розважатися, ми спершу приходили до нього, допомагали йому виконати швидко всі його завдання (нарізати січку в стодолі, нагодувати худобу, почистити стайню), а тоді він міг піти з нами на дозвілля.

Чудова природа, чистий, як кришталь, воздух, прекрасна літня тепла погода, добре товариство — усе це спричинялось до того, що вакації бу­ли направду приємні. Часто ми ходили в погідні місячні вечори за місто, над ріку й поза забузький міст, дряпались на високі горбки по правому березі ріки, сідали там і з висоти гляділи, як зачаровані, у долину.

Безсильні недолугі мої слова, щоб описати чар місячної ночі над Бу­гом! Темний купол неба, засіяного мільярдами зір, ясний великий круг місяця тихим срібним сяйвом обливав усе навкруги: місто, і хатки Забуж­жя, і кляштор удалині, і дерева, кущі й широкі оболоні, срібну ріку в до­лині, що, як срібна смуга, блищала і беззвучно несла свої води ген дале­ко... далеко... за обрій... А на обрії небо і земля у тумані зливалися вод­но... Довкруги тиша, як у Божім храмі... Чар надбузької літньої ночі огортав серце й душу, що клонилась перед всесильною рукою Творця та­кої краси! Ось так на праці, заняттях і розвагах минали дні, тижні, місяці і літа... Числа на шкільній шапці росли — змінювались зі срібних на зо­лоті — наближалась „матура“...

Матура —- іспит зрілости — це було грізне слово, що часто зганяло сон з очей гімназиста. Це було завершення гімназійного навчання. Не парада — з шапками й тогами, як в Америці, а тяжкий, переломовий іс­пит, що вирішував усе дальше життя. Для молодших учнів — з другої чи третьої кляси — це був якийсь чародійний міт... Пригадую, як я, в третій клясі, раз сидів на сходах нашої хати і дивився на другий бік вулиці, де якраз кількох „восьмаків“ входило до гімназійного будинку здавати ма- туру... Дивні почуття огортали мене тоді... Ці матуранти були для мене тоді немов якісь мітичні герої. Я не міг собі уявити, що через кілька років і я буду складати матуру!

Скласти — значило успішно закінчити гімназію і вступити в універ­ситет на дальші студії... Хто не склав матури — для того кар’єра була за­кінчена! Тож до того іспиту приготовлялись ми ґрунтовно. Повторювали ще раз і ще раз матеріял, головно з вищих кляс, аж у голові щось таки затримувалось на постійно. Звичайно гімназист мусив насамперед задо­вільно закінчити восьму клясу, бо щойно тоді допускали його до письмо­вих іспитів. Львівська шкільна кураторія кожного року іменувала голову іспитової комісії для даної гімназії — звичайно директора іншої школи або якогось визначного педагога. Коли я складав матуральний іспит 1934 р., тоді головою комісії був д-р Ст. Пшибусь із Ряшева.

Письмові іспити складали ми впродовж кількох днів. Першого дня була задача з польської мови, або — хто здавав історію — з історії. Далі

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
05:05, 13 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464