** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

374

*

гадую, були це Галя Романовська, дириґентка хору жіночої семінарії, Марушка Ганіткевич, Славця Свидницька, Галя Томчук, Стася Шевчук, Юзько Караван, Ксаверко Уласевич, Дорко Небожук, Ізидор Варениця, Роман Книш. Сходились ми звичайно в неділі пополудні в хаті панства Томчуків. За чаєм і солодким співали пісень, грали на гітарі, училися танцювати, грали фантову лотерею, де кожен мусив свій фант викупити, презентуючи від себе чи то пісню, чи деклямацію, чи веселий анекдот. Це було „ексклюзивне“ товариство; інших ми до гуртка не приймали. Разом трималися ми аж до матури.

* * *

Години у школі проводили ми залежно від учителів: або на суворій і мозольній праці, або весело! Були вчителі, які вміли втримати учнів у карності й дисципліні навіть не погрозами чи криком, але самою своєю появою, як напр. Г. Айзенберґ, що вчив географію. Він говорив прити­шеним голосом, ніколи не нервувався, але в клясі на його годинах була тиша, „хоч маком сій“... Подібні були дирекор У. Пшиправа та Роман Ратусінський — обидва філологи (грека, латина). На їхніх лекціях ніхто не відважився голосніше дихнути. Всі вважали і вчились як могли най­краще.

Другий тип учителів це були такі, як Войцех Словік і Юзеф Рец. Вони вчили добре, але любили часом трохи підхмелитися, а тоді починали оповідати жарти; тоді ми всі істерично реготались та чинили такий га­мір, що в теплі дні, коли вікна були відчинені, наш крик було чути аж на другий кінець міста, до будинку повітового староства. А спробували б ви не сміятись із жартів „професора“! Один раз ми спробували та й біль­ше не наважались! Було це на годині географії В. Словіка. Він вияснював нам наслідки здобуття турками Константинополя. На закінчення сказав: „І Turcy zajeli Konstantynopol і Europa zostala bez korzeni! (Мав на думці перець і всі приправи, що їх привожено зі Сходу через Константинополь до Европи). Ха! Ха! Ха!“... Ми ще перед його годиною змовилися, що не будемо з його дурних жартів сміятися. І так тепер сталося. Він стоїть, сам регочеться, а ціла кляса мовчить... Через хвилину усвідомив собі це, перестав сміятися, пішов за катедру, витягнув свій нотатник і за чергою почав викликати до таблиці учнів і всім записувати двійки, — аж поки дзвінок не задзвонив на перерву. З тієї лекції почавши, на всі його жарти кляса реагувала гомеричним сміхом і ревом!

На годинах Юзефа Реца (латина, грека), коли ми на його жарти реа­гували — реготались, кричали і, вже втомившися, переставали, тоді він вставав з крісла, кивав рукою і казав: „Banda wyjcöw, jeszcze raz!“ Тоді вже зчинявся такий гамір, що деколи директор убігав переляканий і пи­тався, що сталося!

Та улюбленими годинами для усіх були лекції німецької мови К. Бут- ринського. Сам він дуже мудрий, повний знання учитель (по моїм виході з гімназії він здобув докторат філософії) і доброго серця чоловік, але не

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
00:25, 14 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464