** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

369

*

Читав — і заздрив тим учням, що мали щастя там учитись; заздрив став­ленню учителів до учнів, де вчителі розуміли своє — не тільки педагогіч­не, а й національне — завдання супроти рідних їм дітей! Там учень бачив в учителеві не тільки грізного, вимогливого професора, а й, мабуть, доб­рого батька, що хоче йому тільки добра!

Не так було в польській гімназії! Шовіністичне ставлення учителів проявлялося тут від самого початку, передовсім в оцінках учнів. Щоб дістати кращу оцінку, як „достаточно“, українець мусив направду заб­лищати своїм знанням предмета. Так було в нижчих клясах від 1-ї до 4-ї. Та правдиве переслідування — політичне — починалось у вищих клясах. На порядку денному були викликування учнів до директора під час шкільних годин, де поліція їх допитувала, а нерідко брала зі собою до будинку поліції на дальші переслухання. Ревізії-обшуки по приватних помешканнях (станціях) учнів, а в школі на годинах терпкі й саркастичні завваги вчителів: „Czemu policja nie przychodzi do mnie, czy do Szajnera, czy do Ganczarskiego, a idzie do „pana“ Martynowicza albo do „pana“ Knysza?!“

Також оцінки праці у вищих клясах були далекі від справедливих. Бу­ли, щоправда, винятки між учителями, які таки були справедливі — як філолог Р. Ратусінський, але це були „білі круки“. Загалом, хоч які були наші шкільні й домашні задачі чи усні відповіді на годинах у клясі, „дос­таточно“ була переважно найвища для нас оцінка. Очевидно, також „двійками“ учителі щедро обдаровували нас, українських учнів.

Але як у фізиці— акція дорівнює реакції, — так було й тут. Душа мо­лодого юнака бунтувалась проти несправедливости, ворожого ставлення чужого заїжджого елементу і ставала сприйнятливим ґрунтом для націо­нальних закликів до опору, до участи в таємній Організації Українських Націоналістів.

ОУН уже в гімназії учила наше юнацтво перших кроків бойового опору ворогові та насамперед ідеологічно підготовляла кадри своїх но­вих майбутніх бойовиків. Легальна й нелегальна підпільна література втискалась між латинські, грецькі чи фізичні підручники і вишколювала та формувала характер і душу української середньошкільної молоді. З Сокальської гімназії виходили ідеологи й бойовики на повітові і крайові пости Організації. Згадати б хоч такі прізвища, як Дмитро Штикало, Іван Климів, Гриць Климів, Леонід Мартинович, Василь Сидор та інші.

На злість полякам, наші учні робили їм різні „збитки“ і пакості. При­гадую річницю незалежности Польщі — 11 листопада 1933 р. Виготовле­но тоді транспорант — карту Польщі в дерев’яних рамках на довгій жерд­ці: на цій карті, розміром 1,5 х 2 м, товста червона лінія відтинала Вільно з литовськими земляками і на тих відтятих частинах Польщі були на­мальовані литовські емблеми. Друга червона лінія відокремила Галичи­ну і Волинь, на території яких виднів тризуб. Третя червона лінія відти­нала Шлезьк і Помор’я: там були намальовані німецькі емблеми. Внизу карти був напис: „Так буде виглядати наступна річниця незалежности“.

Був у Сокалі розумово недорозвинений поляк, Павел, що носив на коромислах воду з криниці коло будинку гімназії людям, які йому за це

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
22:40, 13 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464