** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

368

*

дор Вергун. Крім них, були ще такі українські вчителі: Костянтин Бутринський (німецька мова й латина); Климентій Слюзар (німецька мова); Іван Юрійчук (математика); Ераст Грицик (природа). Це не був постій­ний склад; з літами вчителі приходили і відходили.

Від початку до 1933 р. гімназія була чоловіча; з 1933 р. її переформу­вали на коедукаційну. Спершу гімназія була старокласичного типу: пере­вага латини і греки (латина від 1-ї кляси, грека від 2-ї) над математично- природничими науками. У 1925 р. змінено її на новокласичний тип: лати­на від 4-ї, грека від 5-ї кляси. Було вісім років навчання — 8 кляс. Деякі кляси, як було забагато учнів, ділили на два відділи: „А“ і „Б“.

Від 1925 р. стали обов’язковими гімназійні шапки (Гранатові роґатів- ки) з римськими числами кляс: від І до IV — срібні, а від V до VIII — зо­лоті. У 1933 р. введено обов’язкові шкільні мундури (Гранатові); на лівім рукаві — щиток із номером гімназії. Від 1933 р., по шкільній реформі поль­ського міністерства освіти, наша гімназія стала новим типом середньої школи: 4 кляси гімназії і 2 кляси ліцею.

                                                                                                  * * *

Я склав вступний іспит до 1-ї кляси гімназії в 1926 р. Разом було нас у першій клясі 27 учнів. Та з того числа до матури в 1934 р. дійшло тіль­ки двоє: д-р Роман Голічек, ветеринарний лікар у Торонті, і я. Інші по дорозі розгубилися, а на їхні місця прийшли нові.

Усіх учнів у тому часі було коло 300 хлопців. За національністю — 50 відсотків українців і 50 відсотків поляків. На диво, жидів у Сокальській гімназії було дуже мало — їх можна було на пальцях почислити. Та й цих кілька не мали спеціальних успіхів у науці — ситуація протилежна до тієї, яку спостерігаємо в Америці.

Українських учнів рекрутували з місцевої й довколишньої інтелігенції — сини священиків, учителів, місцевих сокальських міщан та довколишніх селян. Селяни посилали своїх синів на науку, бо землі дедалі не вистача­ло і годі було ділити вже й так дрібні загони на ще дрібніші. Докупити землі з парцелювання польських дворів було для українського селянства неможливо, бо окупаційна влада насилала зі заходу і з півночі Польщі польських колоністів („мазурів“), які діставали приділи землі й господар­ства на дуже вигідних умовах.

Другим чинником було те, що народ зрозумів: для поліпшення його долі конечні є освіта і знання. Народові без освіти загрожував дедалі більший занепад національно-культурний і економічний.

Тож господарі-селяни, що мали здібних дітей, тиснули останні центи, від уст собі віднімали, щоб дати своїм дітям освіту і фах. Польський еле­мент у гімназії — це були діти довколишніх дідичів і польської адмініс­трації. Та з плином часу національний склад учнів мінявся. Кількість по­ляків росла, а українців — маліла. Коли я складав матуру 1934 р., поль­ські учні мали над нами чисельно значну перевагу.

Вчитися у польській гімназії не було легко. Читав я нещодавно в ін­ших регіональних збірниках про гімназії з українською мовою навчання.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
18:17, 11 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464