** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

365

*

ратурно-наукові гуртки, хор, тут мужніла патріотична рішучість майбут­ніх оунівців та повстанців. Василь Сидор, Іван Климів, Дмитро Штикало, Євген Штендера — це лише декілька імен тих, хто самовіддано кинувся у вир боротьби за святу справу нашої державности.

У 1941 р. після двох років національної зневаги за „перших совєтів“, незважаючи на жорсткі рестрикції нового окупанта, Сокальська гімназія знову відчинила свої брами і стала йменуватися українською гімназією. І саме тут ми, ще вчора звичайні школярі, відчули себе не просто серед- ньошкільниками, а як і належиться гімназистам, якоюсь особливою кас­тою спудеїв, націлених на святу справу служіння Україні. У нас були свої улюблені „бельфери“, чимало з них були справжніми професорами, що могли стати окрасою університетів. Така вже була специфіка інтелігент­ських середовищ Галичини, коли провінційні містечка акумулювали чи­мало світлих умів, що в попередніх умовах польського режиму не мали виходу на горизонти вищих шкіл, майже недоступних для українців. Пам’ять вибирає навмання імена деяких з них: Юрій Дем’янчик, Іван Рогошевський, Василь і Іван Олійники, Омелян Ковальський, Ераст Грицик, Григорій Гудим, Костянтин Бутринський, Іван Юрійчук — це були цікаві, характерні, яскраві індивідуальності.

В наші переповнені гімназійні класи потягнулися хлопці з усієї Сокальщини, Холмщини, були навіть львів’яни та буковинці. Незважаючи на короткий термін існування (неповних три роки), гімназія виховала чи­мало особистостей, твердих характерів, що в умовах цієї великої україн­ської катастрофи во ім’я української ідеї кинулись у вир подій воєнного лихоліття. По-різному обійшлася з ними доля: випускні класи тісно пов’язалися з дивізією чи УПА, і практично майже ніхто з них не вцілів. Трохи більше пощастило нам, малюкам, проте і я серед моїх колег по класу не дорахувався більше двох десятків друзів. Те, що не доконала во­єнна хуртовина, знайшло своє продовження серед осколків нашої гімна­зії, які зібрала після війни т. 3. І-ша Сокальська середня школа. Червона система довершувала свою смертоносну чистку. Найвищий час назвати всі імена, з’ясувати долю кожного, адже серед них чимало відважних та мучеників, що слугуватимуть прикладом прийдешнім поколінням со­кальських гімназистів.

Отже, хай цей наш Сокальський з’їзд стане апелем пам’яті тих, хто ві­дійшов у вічність, а нам, живим, хай дасть волю і силу передати генетич­ний код сокальського гімназиста майбутнім будівничим України, доля якої була вищим імперативом діяльности наших попередніх поколінь.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
16:22, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567